Прохання про притулок чотирьох із п’яти опитаних українських біженців, тобто 81 відсоток, були схвалені приймаючими їх країнами. Про це йдеться у найновішому звіті Агентства Європейського Союзу з основних прав (FRA), який підсумовує ситуацію з переміщеними особами через рік після початку російського вторгнення.
У всьому ЄС лише один із ста респондентів повідомив, що його заяву про надання притулку було відхилено. Найбільше, шість відсотків, відхилено таких клопотань від українців в Італії. Друга найбільша кількість відхилених заявок, 4 відсотки, зафіксована в Польщі, водночас у країні схвалили 62 відсотки клопотань, а 25 відсотків респондентів, які подають заяву в Польщі, взагалі не хотіли відповідати на це запитання. Найбільше, аж 97 відсотків клопотань про надання притулку, схвалили в Словаччині.
В опитуванні, проведеному з 22 серпня по 29 вересня 2022 року, на основі якого було складено звіт FRA, брали участь українські біженці, які проживають у 10 країнах ЄС, які приймають велику кількість тимчасово зареєстрованих людей. Це Польща, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина, Італія, Угорщина та Іспанія. Всього на запитання відповіли 14 685 осіб. Переважну більшість респондентів становили жінки віком 18-64 роки.
У середньому третина біженців, які не живуть у таборах, повідомили, що їм не потрібно платити за оренду житла чи рахунки в приймаючій країні. Більшість респондентів в Естонії (65%) і Польщі (54%) повідомили, що самостійно і повністю покривають витрати на проживання в цих країнах. У свою чергу, більшість респондентів, які проживали в Румунії (65%), Італії (58%) та Словаччині (53%), повідомили, що не платили за житло.
Біженців також запитували, наскільки добре вони знають державну мову приймаючої країни. В середньому лише 10 відсотків з них володіли мовами добре, дуже добре або на рівні рідної мови відповідних мов. Чверть респондентів заявили, що взагалі не знають мови даної країни.
Щодо українських воєнних мігрантів, які проживають у Польщі, лише 12 відсотків з них зазначили, що взагалі не знають польської мови, а решта респондентів повідомили, що можуть спілкуватися польською принаймні частково. Ці цифри контрастують з результатами опитування в Естонії, Румунії та Угорщині, де 65%, 58% і 58% відповідно. А 57 відсотків респондентів заявили, що вони взагалі не знають мови, яка використовується в цих трьох країнах.
На запитання, як часто вони відчували несправедливе ставлення до них у приймаючій країні через те, що вони приїхали з України, в середньому 8 із 10 респондентів (81%) відповіли, що ніколи не були в такій ситуації, або це трапляється дуже рідко.
Польща опинилася в середині списку — 41 відсоток респондентів сказали, що до них ніколи не ставилися несправедливо, тому що вони походили з України, 40 відсотків повідомили, що це трапляється рідко, 12%, що це трапляється часто, і 3% повідомили, що це відбувається постійно.
«Серед чехів небагато людей негативно ставляться до українців, але, на жаль, українців, які негативно ставляться до своїх співвітчизників, більше», — прокоментувала опитування 31-річна українка.
PAP/Т.А.
