Існує серйозна розбіжність між заявленими Німеччини про обсяги допомоги та тими, що насправді надходять Україні, — зазначає експерт варшавського Центру східних досліджень Каміль Фримарк.
Кілька місяців Німеччина веде комунікаційний наступ, представляючи себе лідером Європи з допомоги Україні. Допомога Німеччини значна і є однією з найбільших у Європі. Проблема полягає в розбіжності між задекларованими сумами — наразі це аж 14 мільярдів євро, які нещодавно назвав у Бундестазі канцлер Олаф Шольц, і тими, що насправді надходять Україні; йдеться, наприклад, про врахування запланованих поставок у списках, — наголошує Фримарк, який є автором публікації «Німецька підтримка України: комунікаційний наступ», де він детально аналізує відмінності між обіцянками та реальним станом справ.
«Друга проблема — що саме Німеччина вважає підтримкою України. І тут починаються суперечності, адже серед міністерств Німеччини є така допомога, як, наприклад, координація перевезень і допомога в пересуванні біженців з України в Німеччині або визнання проїзних документів українських водіїв, звільнення від плати за проїзд гуманітарних перевезень. Крім того, Німеччина також включає в цю допомогу певні кошти, перераховані, наприклад, до Молдови, Румунії чи країн Східного партнерства в дуже широкому контексті війни, що триває», — перераховує експерт.
Як приклад він наводить 11,2 млн євро на підтримку демократизації та стабілізації в сусідніх країнах, а також моніторинг ЗМІ в Румунії. Підтримка, надана вибраним російським позаурядовим організаціям, також була кваліфікована як підтримка Києва.
«Мотивація Олафа Шольца полягає, з одного боку, в тому, щоб переконати німецьку громадськість, що участь Німеччини виходить за рамки військових питань. Із задекларованих наприкінці грудня 12,5 мільярдів євро 56% були виділені на підтримку біженців у Німеччині. З іншого боку, уряд Німеччини хоче показати, що він "грає в лізі" з американцями та англійцями, коли йдеться про допомогу Україні. Не без значення також і той факт, що є така велика підтримка з боку країн Центральної Європи, включно з Польщею. Крім того, "показуючи", наскільки Берлін налаштований на допомогу Києву, уряд Німеччини розраховує на послаблення міжнародного тиску для збільшення поточної підтримки, особливо у військових питаннях», — зазначає Каміль Фримарк.
Першочергове завдання — переконати німців, що вони лідери допомоги Україні. Критика щодо методології чи конкретних прикладів допомоги не доходить до німецької громадськості. Водночас більшість німців все ще підтримує Україну, — підсумовує експерт.
PAP/І.Я.