Українська Служба

80 років тому відбулася відома операція польського підпілля «Арсенал»

26.03.2023 08:00
У результаті було звільнено Яна «Рудого» Битнара та інших в’язнів, яких німці перевозили після допитів із штаб-квартири гестапо на алеї Шуха до тюрми «Пав’як» у польській столиці
      . Długa, 52,
Меморіал пам'яті операції «Арсенал» і меморіальна дошка. Długa, 52, ВаршаваWikimedia Creative Commons/Adrian Grycuk - Own work/CC BY-SA 3.0 pl https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Upami%C4%99tnienie_akcja_pod_Arsena%C5%82em_05.JPG#/media/File:Upami%C4%99tnienie_akcja_pod_Arsena%C5%82em_05.JPG

80 років тому, 26 березня 1943 року, відбулася операція «Арсенал» — одна з найвідоміших і найвидовищніших операцій польського підпілля часів Другої світової війни.

Вона була запланована для того, щоби врятувати Яна Битнара з позивним «Рудий», якого німці заарештували разом із батьком 23 березня 1943 року в його квартирі в одному з варшавських районів, Мокотов. Друзі «Рудого» були готові визволити полоненого того ж дня, однак, не отримали тоді згоди командування диверсійного підрозділу Армії Крайової. Остаточно операція була спланована через три дні після арешту Яна Битнара, якого німці допитували та катували.

Розпочав операцію під Арсеналом продавець, який працював для Армії Крайової та  доставляв солодощі до штаб-квартири гестапо, розташованої на алеї Шуха. Зиґмунт «Весолий» Качинський, зателефонувавши до сусіднього кафе, повідомив про те, що машина з в’язнями вирушила у напрямку в'язниці «Пав’як», яка нині вже не існує.

«Поляки вже чекали на конвой по дорозі», — каже історик, д-р Шимон Нєдзєля.

«Для проведення акції призначили близько 30 військових під командуванням Станіслава Бронєвського Орша. Як вирішили, головним для солдата має залишатися здоровий глузд, а не емоції. Військових розділили на атакуючу групу, яка відповідала за пляшки та гранати, та на групу страхування, яка мала пильнувати, щоби жоден інший німець, який наближався озброєним, не брав участі у цій акції», — розповів історик.
Учасники операції спочатку почали закидувати вантажівку пляшками з бензином, від чого автомобіль загорівся. Німців, які вискочили з кабіни, одразу розстріляли, а затриманих відпустили.

Проте, як зазначає історикиня Катажина Утрацька, акція тривала надто довго та призвела переважно до жертв з боку поляків.  

Незважаючи на те, що «Рудого» вдалося врятувати, Ян Битнар невдовзі помер від травм, отриманих під час допитів.

Д-р Шимон Нєдзєля також нагадує, що за таку масштабну підпільну акцію, організовану в центрі Варшави, заплатили також польські в’язні.

«Ті, хто це організував, мусили подумати про те, скільки цивільних осіб за це заплатять, скільки осіб німці вб’ють, помстившись за звільнення Янека. Так і було — Янека звільнили, але наступного дня, 27 березня, на подвір’ї в’язниці "Пав’як" німці розстріляли 140 людей», — додав фахівець.

IAR/Х.П.