Українська Служба

ЗМІ ідентифікували 38 агентів російської розвідки, які працюють у посольствах Росії у скандинавських країнах

26.04.2023 12:35
За даними ЗМІ, 13 агентів досі працюють у посольстві Росії в Стокгольмі, з них 10 осіб мають дипломатичний статус, але всі користуються імунітетом і захищені Віденською конвенцією
Посольство РФ у СтокгольміPAP/EPA/ANDERS WIKLUND

38 агентів російської розвідки працювали в посольствах Росії в скандинавських країнах протягом останніх років, 13 з них все ще перебувають у Швеції, користуючись дипломатичним імунітетом, повідомили в середу громадські мовники скандинавських країн.

У другому випуску розслідування «Війна тіней» шведське телебачення SVT, датське DR, норвезьке NRK і фінське YLE публікують імена шпигунів, їхні зображення та приналежність до російських служб (ГРУ, ФСБ чи СЗР).

За даними ЗМІ, 13 агентів досі працюють у посольстві Росії в Стокгольмі, з них 10 осіб мають дипломатичний статус, але всі користуються імунітетом і захищені Віденською конвенцією.

Одним із викритих агентів є Євґєній Умєрєнко, якого у 2019 році поліція та шведські спецслужби SAPO затримали під час зустрічі із завербованим громадянином Швеції. Умєрєнка звільнили, оскільки він мав недоторканність як радник посольства Росії. Росіянин покинув Швецію незабаром після інциденту і сьогодні перебуває в російському представництві в Сеулі. Засуджений до трьох років ув'язнення швед передавав Умєрєнку секретну технічну інформацію про вантажівки Volvo і Scania, які могли бути використані для посилення військового потенціалу.

У вівторок МЗС Швеції оголосило про видворення п'ятьох російських дипломатів. «Їхня діяльність була несумісною з дипломатичним статусом», — заявив міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем, не повідомляючи деталей. Незрозуміло, чи є серед них агенти російської розвідки, ідентифіковані ЗМІ.

Минулого тижня в першому випуску репортажу телевізійники скандинавських країн ідентифікували 50 кораблів, які могли проводити розвідувальні операції для Росії в водах Балтійського і Північного морів за останні 10 років для картографування критичної інфраструктури.

PAP/Т.А.