У Львові ми щодня прощаємось із загиблими героями. Вони гинуть за нашу країну, тому міська влада бере на себе всі обов’язки, пов’язані з похоронами та піклуванням про родину, — розповів в інтерв’ю Польському прес-агенству (РАP) мер Львова Андрій Садовий.
«Прощання з нашими загиблими героями відбуваються майже щодня. Буває, що прощаємося з двома-трьома, а були й такі дні, що ховали п’ятьох військових», — говорить посадовець.
У день розмови з міським головою, 18 квітня, у греко-католицькому Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (колишній костел Петра й Павла ордену Єзуїтів) відбулося урочисте прощання з майже 34-річним воїном, Назарієм Пікулицьким, який загинув на фронті на сході України. Фотографію чоловіка та його біографію розмістили на дошках, встановлених навколо ратуші, а коли труну з тілом виносили з храму, військовий оркестр грав поминальний марш.
Далі процесія рушила до ратуші, перед якою зупинилася на кілька хвилин. У цей час також зупинився рух транспорту на львівському ринку. Люди на вулиці зупинилися — багато хто зі сльозами на очах, з опущеною головою і рукою на серці, дехто став на коліна.
«У такі моменти родині загиблого військового дуже важко. І вони точно потребують нашої підтримки. Не знаю, як в інших містах, але ми це робимо у Львові, бо це наш обов’язок. Вони гинуть за нашу країну», — говорить Андрій Садовий.
Жителі інших регіонів України, особливо центру та сходу країни, де частіше, аніж у Львові, лунають сирени повітряної тривоги та прилітають російські ракети, приїжджають сюди на кілька днів, щоби відпочити від жахів війни.
У моменти, коли центром міста проходить військова похоронна процесія, усі завмирають.
«Звичайно, з моменту відкритого вторгнення російських військ ми всі живемо в постійній тривозі. Водночас треба продовжувати жити, ростити дітей та допомагати тим, хто цього потребує», — наголошує мер Львова.
Андрій Садовий також нагадує, що наразі у Львові проживає близько 150 тисяч внутрішніх переселенців, до яких жителі міста «ставляться як до власної родини».
PAP/Х.П.