78 років тому, 9 травня 1945 року, радянські війська увійшли до німецького нацистського концтабору Штуттгоф (нім. Stutthof). Заснований у 1939 році поблизу села Штутгоф (нині Штутово, – ред.), був першим та найдовше існуючим концтабором на території сучасної Польщі. Коли радянські війська увійшли до Штуттгофа, вони знайшли близько 140 в’язнів і понад 20 тисяч людей, евакуйованих зі Східної Пруссії.
Штуттгоф був місцем мучеництва жінок і малих дітей, яких там було більше, ніж в інших нацистських таборах. Кароль Варданський опинився в таборі, коли йому було лише чотири роки.
«Вночі ми підкрадалися до ріпи, щоби взяти заморожену ріпу. Вдалося! Я пам’ятаю полювання на жуків, прокидання вночі. Це спогади та ... голод, голод і ще раз голод», – розповів чоловік Інформаційному радіоагентству (IAR) у 2020 році.
Ельжбєта Костшева з Варшави, яка опинилася в Штуттгофі після капітуляції Варшавського повстання, згадувала у 2015 році про паразитів і холод у концтаборі.
«Що я відчувала? Що вони страшенно мене покусали, не знаю, звідки вони взялися. З білизни, яку мені дали у таборі. Мені дуже заважав морський вітер, тому що нас будили о 4:00 ранку, доводилося стояти на перекличці, щоби нас перерахували о 8:00 ранку», – говорить жінка.
За підрахунками, через концтабір Штуттгоф пройшли приблизно 120 тисяч в'язнів, громадян 28 країн, зокрема близько 50 тисяч жінок і дітей. Загинуло від 65 тисяч до 80 тисяч людей, зокрема майже 30 тисяч євреїв. В’язні помирали від недоїдання, виснаження від примусової праці, переохолодження або хвороб. Їх розстрілювали та отруювали газом.
IAR/Х.П.