У Варшаві у дворі Королівського замку відкрили виставку «Не тільки Сівець». Виставку підготував Інститут національної пам’яті до 55-х роковин загибелі Ришарда Сівця, який підпалив себе на «Стадіоні Десятиліття» у Варшаві 8 вересня 1968 року на знак протесту проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини, в якому брали участь також польські підрозділи. Через чотири дні, 12 вересня, він помер унаслідок значних опіків.
Відкриваючи виставку, віцепрезидент Інституту національної пам’яті професор Кароль Полєйовський наголосив, що вчинок Ришарда Сівця заслуговує найвищої поваги та особливої пам’яті, але додав, що було також багато інших поляків, які виступали проти вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину, і ця виставка нагадує про них:
«Це не тільки Сівець. Багато інших громадян тодішньої ПНР висловили свою незгоду з агресією. Не тільки поляки тут, у комуністичній країні, але й представники польської еміграції голосно говорили про те, що Польща не є суверенною державою, що те, що сталося, це рішення Москви».
Автор виставки доктор Ґжеґож Майхжак з Бюро освіти ІНП пояснив, що виставка показує не лише героїчний вчинок Ришарда Сівця, а й нагадує нам про інші протести після вторгнення до Чехословаччини.
А за виставку, присвячену протестувальникам проти вторгнення до Чехословаччини, подякував заступник посла Словаччини в Польщі Мартін Цімерман, наголосивши на унікальності вчинку Ришарда Сівця:
«Ришард Сівець присвятив своє життя вірі в краще майбутнє та протесту проти окупації Чехословаччини, нав’язаної Червоною армією. Він загинув, щоб не вмерла свобода. Він був одним із перших, хто показав шлях і підбадьорив інших. Ми віддаємо шану всім героїням і героям, які наважилися відстояти цінності, в які вони вірили».
На виставкових стендах, окрім постатей протестувальників, видно розповсюдження листівок, як виготовлених у країні, так і контрабандних із Чехословаччини. Видно листи, написи та плакати проти «братської допомоги». Згадуються і більш радикальні протести — від скидання пам’ятної дошки на честь Леніна до найтрагічнішого — самоспалення Ришарда Сівця, якого після падіння комунізму і чехи, і словаки удостоїли найвищих державних нагород.
IAR/Т.А.