У понеділок в одному з найжвавіших місць Берліна, на площі Вашингтона перед Головним залізничним вокзалом, відбулося відкриття виставки «Дві війни — одне страждання», на якій представлено листи польських дітей з німецького концтабору в Лодзі (1942-1945) та листи українських дітей часів нинішньої війни, розв’язаної Росією проти України. Виставку підготував Музей польських дітей — жертв тоталітаризму.
Виставка «Дві війни — одне страждання» — це універсальна розповідь про досвід дітей, які потрапили в драматичні історичні події, засуджені до ув’язнення чи заслання внаслідок збройних конфліктів.
Друга світова війна стала «драмою життя цілого позначеного нею покоління». Діти, які пережили це, «назавжди залишилися після неї пораненими», наголосив у своєму виступі під час відкриття посол Польщі в Берліні Даріуш Павлось. «Ув’язнення в німецькому концтаборі на вулиці Пшемисловій у Лодзі залишило відбиток на подальшому житті приблизно трьох тисяч польських дітей, його колишніх в’язнів. Усі "Діти з Пшемислової" були змушені працювати. Їх винищував голод, важка праця, хвороби та фізичне покарання».
«Я радий, що сьогоднішня виставка, підготовлена Музеєм польських дітей — жертв тоталітаризму в Лодзі, буде тут, у Берліні. Я переконаний, що вона приверне увагу мешканців німецького мегаполісу, перехожих, а можливо, навіть деяких політиків та гостей німецької столиці».
«Доля польських дітей під час Другої світової війни затьмарює ті злочини, які на наших очах творяться в Україні. Як 80 років тому польські діти гинули в німецьких таборах, тепер українські діти страждають і гинуть внаслідок російської агресії», — зазначив, у свою чергу, директор музею Музею польських дітей — жертв тоталітаризму Іренеуш Пьотр Май. «Листи та фотографії дітей, які ми представляємо на цій виставці, є красномовним свідченням їхніх страждань. Ці документи мають бути зброєю у процесі розкриття воєнних злочинів. Сьогодні потрібно робити висновки з помилок, допущених після Другої світової війни. Зі 120 осіб персоналу німецького табору для польських дітей лише троє катів були притягнуті до відповідальності. (...) Злочинці повинні знати, що за їхні дії їх буде притягнуто до відповідальності і суворо покарано. Жертви та їхні родини заслуговують на справедливу компенсацію. Лише усвідомлення невідворотності покарання може зупинити кривдників і змінити долю дітей війни».
PAP/Т.А.