Українська Служба

Інститути пам'яті з Польщі, України та країн Балтії хочуть включити листи на корі, надіслані засланцями із Сибіру, ​​до списку ЮНЕСКО

29.11.2023 17:10
Заявка містить 148 позицій, зокрема листи з березової кори та інші особисті документи, написані політв’язнями чи депортованими у 1940–1965 роках. Радянська влада депортувала з Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії приблизно 1,5 мільйона людей, які опинилися в Сибіру чи Казахстані
  ( )
Березова кора (ілюстраційне фото)CC0 Domena publiczna/pxhere

Інститути пам'яті з Польщі, України та країн Балтії хочуть включити листи, написані сибірськими засланцями на березовій корі, до списку «Пам'ять світу» - проєкту ЮНЕСКО, який збирає документи всесвітнього значення, повідомляє в середу, 29 листопада, телебачення ERR.

Заявка містить 148 позицій, зокрема листи з березової кори та інші особисті документи, написані політв’язнями чи депортованими у 1940–1965 роках. Радянська влада депортувала з Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії приблизно 1,5 мільйона людей, які опинилися в Сибіру чи Казахстані.

Березова кора часто була єдиним матеріалом, з якого можна було писати листи в місцях депортації, оскільки в'язням, як правило, відмовляли в папері. Документи зберігаються в 31 установі пам'яті, в Естонії - це Музей окупації та свободи Vabamu і Естонський історичний музей.

Карен Яґодін, виконавчий директор і член правління Vabamu, сказала, що музей має понад 30 листів і є однією з найбільш «надзвичайних колекцій», які в ньому є. Вона підкреслила, що важливою причиною включення цих листів до реєстру ЮНЕСКО є те, що ці тексти демонструють людську стійкість, прагнення до міжособистісного зв’язку та те, як можна пережити «дуже складні та трагічні часи».

Співрозмовниця ERR додала, що ще однією причиною проєкту є «підвищення обізнаності про злочини СРСР, за які ні Совєтський Союз, ні його правонаступниця росія не понесли відповідальності».

Естонія подала спільну заявку в ЮНЕСКО у вівторок, і рішення буде прийнято не раніше травня 2025 року.

PAP/Т.А.