Хтось зустрічатиме прийдешній Новий Рік 2024 з бенгальськими вогнями в руках, а хтось — з електрошокером на пальцях.
Другий рік поспіль зимові свята українські воїни, які обороняли Маріуполь, проводять у російській неволі.
«Замість обіймів з рідними — побиття та допити в сирих камерах російських тюрем», — розповіла у коментарі для Польського радіо для України дівчина на ім’я Дар’я, додавши, що вона не знає, де утримують її батька та в якому фізичному стані він перебуває.
«У нас, родичів полонених, відібрали можливість передати навіть слово. Вірю в те, що живий. Герої не мають вмирати. Сподіваюся, що мої думки і віра час від часу долітають до нього крізь сотні кілометрів, окопи і артилерійські обстріли. За паркан СІЗО, всупереч голоду і безсиллю», — сказала Дар’я.
Дівчина наголошує на тому, що розголос про полонених як в Україні, так і за кордоном, є неабияк важливим, а небайдужість рятує життя:
«Згадайте за святковою вечерею тих, хто так відважно за нас боровся, тих, завдяки кому ми досі маємо голос у світі. Частину з них досі можна врятувати. Прошу вас не забувати. Вони все ще живі. Зі святом і мирного неба над головою!».
У своїх соцмережах Дар’я опублікувала світлину, на якій тримає табличку зі словами: «Я хочу обійняти батька, а не збіг ДНК».
У неділю, 31 грудня, вулицями багатьох українських міст — Києва, Дніпра, Кривого Рогу, Кременчука, Одеси, Овруча та Кролевця — у рамках ініціативи родин захисників Маріуполя під назвою «Другий Новий рік в полоні. Не мовчи. Полон — вбиває!» на підтримку військовополонених пройшли акції-нагадування.
Христина Пічкур
