«Це правда, що ця країна стала би стороною конфлікту», — вважають експерти в німецькому парламенті. «Однак, якби держава-учасниця НАТО діяла в односторонньому порядку, тобто не в межах раніше прийнятої операції НАТО та поза військовими командними структурами НАТО, — ні НАТО в цілому, ні інші країни-учасниці НАТО не стали б сторонами конфлікту», — читаємо в документі, про який пише в п'ятницю, 29 березня, агентство DPA. Агентство отримало оцінку наукових служб Бундестагу, яка ще офіційно не опублікована.
Президент Франції Емманюель Макрон на конференції в Парижі наприкінці лютого не виключив використання в майбутньому сухопутних військ в Україні. У відповідь канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Фрайбурга заявив, що і в майбутньому на українській території «не буде жодних сухопутних військ, жодних солдатів, яких надсилатимуть європейські країни чи країни НАТО».
Як повідомляє DPA, депутатка від партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Беатрікс фон Шторх запитала наукові служби Бундестагу про наслідки введення військ країни НАТО в Україну у зв'язку зі ст. 5 Північноатлантичного договору, де йдеться про зобов'язання інших країн НАТО надавати допомогу союзникам.
Експерти Бундестагу написали: «Якщо війська країни-учасниці НАТО, діючи в межах колективної самооборони (стаття 51 Статуту ООН), беруть участь у підтримці України в існуючому конфлікті (між росією та Україною) і зазнають нападу іншою стороною конфлікту (росією) під час бойових дій у зоні конфлікту, це не є випадком, передбаченим ст. 5 Договору про НАТО». На думку експертів, зобов'язання допомогти союзникам пов'язане з нападом на країни НАТО та війська на їхній території або на просторі над (їхньою територією).
«Військове залучення французьких сухопутних військ в Україні відбуватиметься на основі права на колективну самооборону відповідно до ст. 51 Статуту ООН і було б допустимим за міжнародним правом, — читаємо у висновку. — Військова відповідь росії проти цілей у Франції буде "збройним нападом" (що суперечить міжнародному праву) у розумінні ст. 5 Договору про НАТО, що є фактичною умовою передбаченою членством у НАТО».
Наукові служби є підрозділом Бундестагу. Вони поділені на вісім тематичних груп і налічують близько 100 співробітників. Експерти виконують завдання, покладені на них парламентом та окремими народними депутатами. Щодо Польщі є відомий експертний висновок від 2017 року, який відхиляє вимоги Польщі про репарації.
PAP/С.Ч.