Великдень — найважливіше свято в календарі Католицької Церкви. «Це завжди був найурочистіший день у році. З ним пов'язані цікаві звичаї», — розповідає Малґожата Коваль з Клубу народних майстрів у Пулавах:
«Коли люди поверталися з великоднім кошиком, його не дозволялося урочисто заносити до хати. Треба було залишити його в шафці в сінях і лише в неділю перед сніданком урочисто занести додому. Я думаю, що це був символ цього воскресіння, що Ісус ніби повертався з того світу. Неділя була дуже великим святом, навіть ліжка не застеляли. Це було настільки шановане свято, що нічого не дозволялося робити. Це був день Господній, день, коли ділилися освяченою їжею. Це був день молитви, день радості, а не роботи».
За словами Малґожати Коваль, у багатьох домівках у Великодню неділю навіть не мили посуд. Іноді навіть не пили води, щоб спрага не мучила цілий рік.
IAR/Д.Н.