Кошти, серед іншого, покращать здатність екстрених служб функціонувати під час конфлікту, посилять кібербезпеку та підтримають систему охорони здоров’я у створенні запасів ліків. Гроші також будуть спрямовані на відновлення бомбосховищ, запасів питної води та транспортної інфраструктури.
«Рівень безпеки погіршувався протягом тривалого часу», — заявив міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін, оголошуючи рішення.
У січні він заявив, що «у Швеції може спалахнути війна».
Країна різко скоротила витрати на оборону після закінчення холодної війни, але змінила курс після того, як росія анексувала Крим у 2014 році. У березні 2022 року, після повного вторгнення росії в Україну, Стокгольм оголосив, що знову збільшить витрати, маючи на меті «якнайшвидше виділити два відсотки ВВП на оборону». Наприкінці минулого року шведський уряд заявив, що військові витрати цього року перевищать ціль у два відсотки.
У березні Швеція стала членом НАТО.
IAR/С.Ч.