У документі наголошується, що країни Тримор’я повинні прискорити зусилля щодо посилення стійкості інфраструктури, покращення кібербезпеки та інвестувати у відновлювані джерела енергії і цифрові інновації. Президент Ґітанас Науседа вважає, що однією з найважливіших цілей Ініціативи залишається зміцнення інфраструктури подвійного призначення на осі Північ-Південь. «Ми раді розробити плани військової мобільності в регіоні, які допоможуть зміцнити східний фланг НАТО», — сказав Ґітанас Науседа під час прес-конференції.
У декларації лідери заохочують бізнес-спільноти до співпраці задля отримання відсутніх коштів на інфраструктурні проекти. Також було наголошено на геополітичному значенні Ініціативи трьох морів в умовах війни, що триває в Україні, та співпраці зі стратегічними партнерами Ініціативи, тобто США, Єврокомісією, Німеччиною та Японією. «Ми висловили нашу тверду прихильність фундаментальній меті Ініціативи трьох морів, яка полягає у зміцненні регіональної співпраці для досягнення кращої стійкості Європи та міцнішого трансатлантичного партнерства», — сказав президент Литви.
У документі також рішуче засуджується вторгнення росії в Україну та закликається до подальшого посилення санкцій проти Москви.
Після Литви головування в Ініціативі трьох морів перейде до Польщі. Це означає, що наступного року саміт такого формату, який об’єднає 13 країн Європейського Союзу, відбудеться у Польщі.
До Ініціативи трьох морів входять Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія та Греція. З цим форматом асоціюються Україна та Молдова. Стратегічними партнерами Ініціативи трьох морів є США, Німеччина та Єврокомісія. На саміті у Вільнюсі до них приєдналася Японія.
IAR/С.Ч.