Згідно з новим законом, прийнятим у вівторок, 7 травня, злочини, які караються позбавленням волі від одного до п’яти років, включатимуть такі діяння, як калічення жіночих статевих органів, примусовий шлюб, кібернасильство, включно з публікацією оголених фотографій або відео без згоди особи, зображення якої на них представлено, кіберфлешинг, тобто, так званий онлайн-ексгібіціонізм, включаючи надсилання комусь небажаних фотографій геніталій, кіберпереслідування та переслідування в Інтернеті, включаючи підбурювання до насильства та ненависті.
Покарання за вищезазначені злочини можуть бути вищими, якщо вони супроводжуються т. зв. обтяжуючими обставинами, тобто якщо ці дії були вчинені щодо дитини, колишнього чи теперішнього партнера, чи члена подружжя, а також щодо громадського діяча, журналіста чи правозахисника.
Правила також визначають зобов’язання держав-членів щодо допомоги та захисту жертв насильства.
Цим передбачено, зокрема, сприяння повідомленню про злочини, в тому числі про кіберзлочини, які сьогодні часто ігноруються правоохоронними органами, а також надання жертвам притулку, наприклад, у центрах для жертв насильства, та професійної допомоги.
Країни ЄС також повинні будуть запровадити ефективні заходи для захисту дітей, особливо в ситуаціях, коли їм завдають шкоди батьки чи опікуни. Тоді влада повинна буде спочатку забезпечити безпеку дитини, перш ніж інформувати ймовірного злочинця про звинувачення.
«Це переломний момент у зміцненні прав жінок. Справжня рівність настане лише тоді, коли жінки зможуть жити, не боячись переслідувань, жорстоких нападів або фізичної шкоди», — заявила у вівторок під час прес-конференції Марі Колін Лерой, державний секретар Бельгії з питань гендерної рівності.
Щоб краще захистити жінок від зґвалтувань і сексуального насильства, держави-члени мають проводити кампанії для підвищення обізнаності громадськості про те, що секс за примусовою згодою вважається злочином.
Однак у нових постановах ЄС відсутні положення про загальне визначення зґвалтування для всього ЄС, хоча переговірники Європарламенту рішуче наполягали на цьому на етапі міжінституційних переговорів. Європарламент хотів визначити зґвалтування як будь-який статевий акт без згоди — саме так визначається зґвалтування в Стамбульській конвенції, ратифікованій ЄС. Однак Рада не погодилася на це, ще в червні минулого року хотіла, щоб положення про зґвалтування були виключені з директиви під загрозою вето. Сьогодні країни ЄС мають різні визначення зґвалтування. Наприклад, у Швеції, Нідерландах та Іспанії сексуальні дії без згоди вважаються зґвалтуванням, а у Франції, Італії та Польщі зґвалтуванням вважається статевий акт, який стався із застосуванням насильства, погроз чи обману.
Країни-члени тепер матимуть три роки, щоб включити положення директиви до національного законодавства.
PAP/В.Г.