Українська Служба

Київ має отримати запрошення на переговори на саміті у Вашингтоні

14.05.2024 19:17
На думку Міжнародної робочої групи з питань інтеграції України в НАТО, Україна має отримати запрошення до переговорів про членство на саміті НАТО у Вашингтоні
             -              , , , 14  2024
Гілларі Клінтон на відеозв’язку та голова Адміністрації президента України Андрій Єрмак і колишній прем’єр-міністр Данії та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен на сцені Копенгагенського саміту демократії, Копенгаген, Данія, 14 травня 2024 рокуPAP/EPA/IDA MARIE ODGAARD

Міжнародна робоча група з питань інтеграції України в НАТО вважає, що на липневому саміті у Вашингтоні Київ має отримати запрошення на переговори про членство, яке має відбутися не пізніше 2028 року. Про це повідомили у вівторок, 14 травня, в офісі президента України.

Група на чолі з колишнім генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном і керівником офісу президента Володимира Зеленського Андрієм Єрмаком опублікувала у вівторок анонсований минулого тижня звіт із пропозиціями щодо майбутнього членства України в Альянсі.

«Надійна перспектива членства в НАТО  це спосіб переконати росію, що вона нічого не виграє, ведучи війну. Запрошення України почати переговори про вступ зараз  це спосіб надіслати росії чітке повідомлення про те, що вона повинна припинити війну і дати Україні шанс на справедливий мир»,  йдеться у документі.

На думку групи, Україна має отримати запрошення до переговорів про членство на саміті НАТО у Вашингтоні, а Рада Україна — НАТО має визначити чіткі правила отримання цього членства.

«Міжнародна група Єрмака-Расмуссена пропонує встановити конкретні терміни вступу України до Північноатлантичного альянсу  не пізніше липня 2028 року у разі виконання певних умов»,  йдеться у повідомленні.

Група також запропонувала посилити зусилля України та її союзників, щоб запобігти оперативним успіхам росії в повітрі, на морі та на землі, а також зняти всі обмеження на типи звичайних озброєнь, які постачаються в Україну, і, що важливо, на те, як вони можуть використовувати проти військових цілей у росії.

Група вважає, що двосторонні угоди з безпеки між Україною та її партнерами мають бути інкорпоровані в єдину міжнародну угоду. Її метою має стати розвиток Збройних сил України, щоб до кінця цього десятиліття вони були достатньо сильними, щоб захиститися від нападу росії, а в майбутньому  зміцнити колективну безпеку НАТО.

У звіті пропонують, щоб країни Альянсу зобов’язалися витратити 0,25 % свого ВВП на військову допомогу Україні, а також розблокувати 300 мільярдів доларів із заморожених російських активів і використати їх для підтримки України.

Андрій Єрмак зазначив, що якщо Україна не отримає запрошення до переговорів про членство в НАТО в липні, росія може посилити свою агресію.

«Рішучі та чіткі рішення на липневому саміті НАТО будуть надзвичайно важливими для майбутнього справедливого миру в Україні та в усьому євроатлантичному регіоні. Вони також стануть доброю мотивацією та сильною підтримкою для українських військових та всіх наших громадян»,  заявив він.

Расмуссен, зі свого боку, висловив переконання, що для перемоги України та міцного миру потрібні рішучі дії НАТО.

«Лідери Альянсу повинні чітко дати зрозуміти, що наша підтримка безпеки та суверенітету України є незворотною. Цей звіт представляє чіткі засоби досягнення цієї мети шляхом збільшення економічної та військової підтримки для стримування та припинення війни путіна. Він також рекомендує лідерам НАТО почати переговори про вступ з Україною під час липневого саміту у Вашингтоні. Вступ України до НАТО є найнадійнішим шляхом до міцного миру та безпеки в Європі»,  сказав колишній генсек НАТО.

З ініціативи Расмуссена була створена міжнародна робоча група з питань інтеграції України до НАТО. З українського боку роботу групи очолює Єрмак.

Серед членів групи багато політиків світового рівня, з-поміж яких: колишній держсекретар США Гілларі Клінтон, колишній прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт. Польщу в групі представляють колишній президент Олександр Квасьнєвський і колишній прем'єр-міністр Марек Бєлка.

PAP/В.Г.