Хоча рішення про початок переговорів про вступ уже прийнято — так одностайно вирішили лідери на саміті в грудні 2023 року — перехід до етапу фактичних переговорів вимагає ухвалення їх плану, так званих рамок переговорів. Для цього також потрібна одностайність між столицями.
Проєкт рамок переговорів з Україною та Молдовою Європейська комісія запропонувала країнам-учасницям 12 березня. Однак з того часу питання залишилося на технічному рівні через відсутність консенсусу.
Угорщина може стати потенційним гальмом у досягненні подальших проривів. Хоча Будапешт прямо не погрожує вето, він вимагає істотних змін до тексту щодо України, але не Молдови. Зокрема, порушуються питання прав національних меншин, торгівлі, боротьби з корупцією, сільського господарства, внутрішнього ринку, добросусідських відносин з іншими країнами. Бельгійці, які головують у Раді ЄС протягом поточних шести місяців, вирішили прискорити це питання, довівши його до відома послів країн-учасниць у середу, 29 травня.
Як пізніше повідомило джерело в ЄС на зустрічі, переважна більшість країн, за винятком представника однієї країни, підтримали швидкий прорив. «Перед зустріччю деякі країни-учасниці ще мали застереження, але майже всі вони були зняті, щоб швидше рухати справу вперед», — підкреслює джерело.
Мета полягає в тому, щоб організувати першу міжурядову конференцію з Україною та Молдовою в червні, до того, як Угорщина, яка може заблокувати або відкласти рішення, почне головувати в Раді ЄС. Однак, щоб це сталося, так звані рамки переговорів мають бути узгоджені найближчими днями.
Після зустрічі в середу питання повернеться на технічний рівень; посли знову розглянуть це наступного тижня.
Україна офіційно подала заявку на вступ до ЄС після того, як росія розпочала вторгнення в лютому 2022 року. У червні 2022 року вона разом із Молдовою отримала статус країни-кандидата.
Нагадаємо, що 28 травня Рада ЄС затвердила Висновки Ради щодо безпеки та оборони ЄС, де докладно розписано зобов'язання щодо України.
РАР/С.Ч.
