Як наголошують, країни ЄС все більше дратує поведінка Орбана. Минулого тижня прем'єр-міністр Угорщини здійснив кілька неоголошених візитів у межах, як він сам висловився, «мирної місії».
Наступного дня після початку шестимісячного головування в Раді ЄС 1 липня Орбан відвідав Київ. Це була його перша поїздка в Україну після вторгнення росії в країну в лютому 2022 року. Зустріч із президентом Володимиром Зеленським добре сприйняли на Заході, але через три дні прем’єр-міністр Угорщини поїхав до Москви на переговори з російським диктатором і воєнним злочинцем путіним, що союзники різко розкритикували.
У понеділок, 8 липня, очільник угорського уряду здійснив черговий неоголошений візит, цього разу до Пекіна, звідки вилетів до США на саміт НАТО у Вашингтоні. Хоча представники інституцій ЄС підкреслювали, що Орбан не має повноважень представляти позицію ЄС, експерти, опитані PAP, зазначали, що під час зустрічей у Москві та Пекіні до прем’єр-міністра Угорщини ставилися як до посланника всього ЄС.
«Орбан використовує ротаційне головування в Раді ЄС для просування угорського світогляду. Він часто суперечить більшості країн ЄС, особливо в питанні допомоги Україні та санкцій проти росії», — зазначає Politico.
«Орбан діє як "корисний ідіот", який намагається підірвати єдність (всередині) ЄС», — сказав один із дипломатів ЄС, якого цитує портал.
У середу, 10 липня, посли країн-членів обговорять візити прем'єр-міністра Угорщини до Києва, Москви та Пекіна в межах угорського головування. Поїздка, яку Орбан називає «мирною місією», викликає все більше занепокоєння у столицях, що «щось відбувається за їхніми спинами і проти їхньої волі». Про це сказав дипломат ЄС, який побажав залишитися неназваним.
Як оцінив на платформі X угорський аналітик Німецького фонду Маршалла (GMF) Даніель Гегедуш, країни-члени мають можливість скоротити термін головування Угорщини в Раді ЄС і передати його з 1 вересня Польщі, яка повинна почати головувати в ЄС на початку наступного року.
На думку Гегедуша, ініціаторами такого кроку мають бути Франція, Німеччина та Польща за підтримки великої групи держав-членів.
PAP/Т.А.