Вплив однолітків є ключовим фактором у заохоченні молодих людей звертатися за психологічною допомогою. Підлітки з гіршим знанням польської мови мають більші труднощі з доступом до послуг. Про це йдеться у звіті ЮНІСЕФ «Ставлення української молоді до психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Польщі».
Звіт ЮНІСЕФ було підготовлено у співпраці з Університетом SWPS і Фондом Інституту матері та дитини. ЮНІСЕФ провів дослідження ставлення українських підлітків до підтримки психічного здоров’я в Польщі.
У звіті, надісланому Польському агентству преси, сказано, що це «всебічне дослідження, яке охоплює понад 700 учасників, включно з підлітками з України, їхніми батьками та фахівцями у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Нона Зічерман, координаторка Бюро реагування на потреби біженців ЮНІСЕФ у Польщі, цитована у звіті, сказала, що метою дослідження було «зрозуміти, як психологічні, соціологічні та екологічні фактори впливають на готовність молодих людей шукати підтримку психічного здоров’я». «Найбільшим подив викликало те, що хоча багато молодих людей із України визнають переваги підтримки психічного здоров’я, але їхня готовність користуватися цими послугами різна», — додала вона.
Метою звіту, як сказано, було виявити перешкоди для використання психологічної допомоги серед молодих людей з України та знайти способи допомогти їм це подолати. Було зазначено, що «вплив однолітків виявився ключовим фактором у спонуканні підлітків звертатися за психологічною допомогою».
Звіт показує, що підлітки, котрі мають друзів, які отримують користь від такої підтримки, «з меншою ймовірністю відчуватимуть самостигматизацію (негативні переконання щодо себе, часто є результатом соціальної стигматизації), що підкреслює вирішальну роль людей, які підтримують соціальні мережі». Пояснили, що учасникам дослідження показали короткі фільми, які закликали їх піклуватися про своє психічне здоров'я. «Найефективніше повідомлення надійшло від молодої людини, яка ділиться власним досвідом і гарантує, що "багато молодих людей із України мають користь від піклування про своє психічне здоров’я"», — читаємо ми.
Автори звіту також зазначили, що дослідження підкреслило гендерні відмінності. «Дівчата мають нижчий рівень самостигматизації, ніж хлопці, що свідчить про необхідність враховувати гендерні відмінності при розробці заходів щодо психічного здоров’я», — зазначено у звіті.
Зазначають, що «незважаючи на визнання необхідності підтримки психічного здоров’я, багато українських батьків та опікунів усе ще вважають звернення за допомогою до психологів ознакою слабкості, яка може обмежити доступ їхніх дітей до необхідної допомоги».
Звіт показує, що на самостигматизацію також впливає тривалість перебування у Польщі. «Підлітки, які пробули в країні довше, як правило, повідомляють про вищий рівень самостигматизації, ймовірно, через довгострокові проблеми інтеграції та різний рівень актуальної підтримки», — читаємо ми. Крім того, зазначалося, що підлітки з гіршим знанням польської мови мають більші труднощі в доступі до послуг та інтеграції в суспільство.
РАР/С.Ч.