Згідно з опитуванням МОМ, 66 % українців, які оселилися у Швеції за директивою ЄС, мають роботу. У 2023 році таких людей серед українських іммігрантів було 56%. Опитування також показує, що наразі 47% українців розмовляють шведською, порівняно з 26% торік.
Опитування також показало, що багато українців задоволені перебуванням і висловлюють вдячність за надану допомогу. «Українці продовжують шукати більшої стабільності у Швеції та виявляють обмежений інтерес до повернення в країну, навіть якщо це дозволяє ситуація», — наголошується у звіті. У звіті додається, що «це тому, що інвестиції в інтеграцію у шведське суспільство приносять покращення умов життя та праці».
Українські респонденти вказали на труднощі з визнанням своєї професії та з отриманням реєстрації, необхідної для отримання соціальних прав. Уряд Швеції оголосив про спрощення в цьому плані з 1 листопада. Тоді українці матимуть право на вищу допомогу біженцям і право на безкоштовне медичне обслуговування, а не лише у разі загрози життю, як зараз.
У Швеції зареєстровано 39 тис. біженців війни з України. Це менше, ніж у сусідній Норвегії, де було прийнято понад 70 тисяч українців, і Фінляндії, куди після російського вторгнення приїхало понад 60 тисяч осіб. Обидві скандинавські країни мають удвічі більше населення, ніж Швеція.
Менший приплив іммігрантів із України до Швеції пояснюється «поганою репутацією» країни, яка за останні роки прийняла тисячі іммігрантів із Сирії, Афганістану та країн Північної Африки, борючись із проблемами, пов’язаними з інтеграцією та злочинністю. У 2022 році, після повномасштабного нападу росії на Україну, тодішня соціал-демократична прем'єр-міністерка Швеції Маґдалена Андерссон стверджувала, що її країна більше не зможе брати на себе стільки відповідальності за прийом біженців, як під час міграційної кризи 2015 року. Тоді понад 162 тис. осіб подали прохання про притулок у Швеції.
РАР/С.Ч.
