Як каже Януш Максимович, віцепрезидент Об’єднання варшавських повстанців, ветерани Варшави, що боролася, дуже раді, що сьогодні так багато людей пам’ятає те, що сталося 80 років тому, і що це для них важливо.
Учасник повстання також зазначає, що попри різні оцінки наслідків Варшавського повстання, боротьба за визволення столиці супроводжувалася сильними емоціями, пов’язаними з майже чотирирічною окупацією та німецьким терором. Януш Максимович підкреслив, що сьогодні ми також повинні пам’ятати, що спонукало молодих людей, які наприкінці липня 1944 року бачили очевидну втечу ненависних ворогів на захід і чули дедалі гучніші звуки фронту, що наближався зі сходу, боротися за столицю:
«Особисто я вважаю, що не було сил, навіть моральних, щоб зупинити молодь, яка вже чула постріли з фронту. Можна було бачити, як вулицями рухалися транспортні засоби, навіть вози, в яких німці, які завдали нам стільки принижень, тікали на захід».
Ветеранам дуже приємно бачити, скільки сьогодні людей пам’ятає їхню жертву та боротьбу за вільну Варшаву, тим більше, що протягом багатьох років після закінчення Другої світової війни про Повстання говорили дуже мало або говорили лише погане. За часів Польської Народної Республіки організувати вшанування ювілеїв було дуже складно, а часом навіть неможливо. Тому, як наголошує Януш Максимович, для ветеранів дуже важливо і зворушливо, що сьогодні у відзначенні річниці Варшавського повстання бере участь стільки людей різного віку та з різних кіл:
«Були різні долі і різні оцінки. За часів ПНР влада не розпещувала варшавських повстанців. Лише згодом це почало змінюватися, і сьогодні ми задоволені, що наші зусилля цього повстання оцінили».
Цього року Варшавські повстанці спільно зі столичною владою та Музеєм Варшавського повстання виступили зі спеціальним зверненням із проханням відповідного вшанування години «W». Ветерани просять 1 серпня о 17:00 зупинитися на мить і вшанувати пам'ять про Варшавське повстання хвилиною мовчання та роздумів. Без вигуків і піротехніки.
IAR/Т.А.