Обмін в'язнями між Сходом і Заходом не є ознакою миру, хоча це історична подія. Проте, як зазначає французька газета Le Monde, це не віщує жодного поліпшення міжнародних відносин.
У четвер, 1 серпня, в Анкарі відбувся, як наголошують міжнародні агентства, найбільший обмін в'язнями в росії та країнах Заходу з часів холодної війни. Загалом обміняно 24 людини з в'язниць семи країн, зокрема Польщі, та двох дітей.
Le Monde повідомляла, що перші дипломатичні контакти, які зробили можливим цей обмін, відбулися в Женеві у 2021 році, де востаннє зустрічалися путін і президент США Джо Байден. Для продовження переговорів також створено спеціальний канал зв'язку.
Щоденне видання зазначає, наскільки складним для уряду в Берліні було рішення видати шпигуна ФСБ Вадіма Красікова — серійного вбивцю, який відбував довічне ув'язнення в Німеччині після вбивства чеченсько-грузинського дисидента в берлінському Тіргартені на замовлення російської влади.
Як пояснила Le Monde, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок тривалий час виступала проти обміну Красікова, оскільки вважала, що це де-факто буде означати згоду на вчинення жорстоких злочинів, скоєних співробітником ФСБ. Однак, переконаний адміністрацією Байдена, Берлін вимагав натомість звільнити громадян Німеччини та відомих опозиціонерів, ув’язнених у росії.
Різниця між обміном полоненими та шпигунами у четвер, 1 серпня, та подібними операціями під час холодної війни, як пише щоденне видання, полягає не лише в місці, а й насамперед у тому, ким росіяни обмінюються. Раніше такі обміни відбувалися кілька разів на так званому Шпигунському мосту Глініке в Берліні.
Le Monde підкреслює, що авторитарні країни, такі як росія чи Іран, беруть заручників, сподіваючись обміняти їх на своїх злочинців.
Видання попередило, що тепер будь-який іноземець у росії може бути використаний як розмінна монета в переговорах, як це сталося у випадку з Лораном Вінатьє, якого затримали в росії в червні.
«Тому ми повинні радіти свободі людей, звільнених у четвер, але майте на увазі, що ситуація є надзвичайно напруженою», — зазначає Le Monde.
На початку липня суд у Москві відхилив апеляцію Вінатьє, звинуваченого в зборі інформації про російську армію, і залишив у силі рішення тримати його під вартою до 5 серпня. 47-річний француз, який є доктором філософії, експертом з росії та Центральної Азії, а також займається чеченськими війнами, працював у женевській організації Humanitarian Dialogue, а раніше був консультантом Міжнародного комітету Червоного Хреста ООН.
PAP/В.Г.
