Документ отримав назву на честь підписантів — Пакт Ріббентропа — Молотова. Через зміст таємного протоколу його підписання називають IV поділом Польщі. У таємному протоколі держави домовилися і зафіксували поділ сфер впливу в Центральній та Східній Європі. Вони вирішили, що «кордон сфер інтересів Німеччини та Радянського Союзу приблизно проходитиме по лінії річок Нарва, Вісла та Сян».
Це означало поділ Польщі. Сторони також погодили обмеження суверенітету або повне позбавлення незалежності Польщі, Литви, Латвії та Естонії, а також Фінляндії та Румунії. Крім того, Німеччина та СРСР зобов'язалися разом боротися з польськими прагненнями до незалежності. Відкритою частиною пакту був військовий договір, у якому Німеччина та СРСР заявляли про взаємний ненапад та збереження нейтралітету у випадку, якщо одна зі сторін стане об’єктом військових дій з боку третьої держави. Від імені своїх керівників — Гітлера та Сталіна — підпис під документом у Москві поставили міністр закордонних справ третього рейху Йоахім фон Ріббентроп та голова ради народних комісарів СРСР В’ячеслав Молотов.
Підписання пакту зміцнило стратегічне становище Німеччини, забезпечивши східний фронт у планованій Гітлером атаці на нашу країну та держави Західної Європи. Німеччина напала на Польщу 1 вересня 1939 року, а СРСР, реалізуючи положення пакту та порушуючи всі підписані з нашою державою договори, здійснив агресію 17 вересня. 23 серпня, в річницю підписання Пакту Ріббентропа — Молотова, відзначається Європейський день пам'яті жертв тоталітарних режимів, який був встановлений Європейським парламентом у 2008 році. У Польщі цей день вперше відзначали дванадцять років тому — 23 серпня 2011 року. Тоді було підписано «Варшавську декларацію». Її підписанти наголошували, зокрема, на необхідності збереження в пам’яті європейців наслідків дій тоталітарних режимів і закликали Європейський Союз вести документацію, пов’язану з цими злочинами.
Згідно з таємним протоколом до пакту, Третій Рейх отримав сферу впливу, що складалася з Литви (разом з Віленським краєм), частини Польщі — на захід від лінії річок Нарва, Вісла, Сян та більшості території Румунії. Сфера впливу СРСР охоплювала Фінляндію, Естонію та Латвію, решту Польщі та частину Румунії — Бессарабію. Під контроль потрапила також Україна. Корекція таємного протоколу відбулася після агресії обох держав проти Польщі у вересні 1939 року. 28 вересня Німеччина та СРСР підписали договір про кордони та дружбу, відповідно до якого Литва була включена до радянської сфери, а землі між Віслою та Бугом — до німецької. Також було домовлено про переселення німців з радянської сфери та білорусів і українців із німецької. Підписанти проголосили ліквідацію польської держави. Військові та політичні домовленості стали основою для налагодження тісної економічної співпраці між тоталітарними державами. У 1939 році сторони підписали радянсько-німецький торговельний договір, який був продовжений наступного року. Документ визначав правила торгового обміну між СРСР та Третім Рейхом. Він полягав головним чином в обміні радянських ресурсів на німецькі військові та цивільні технології.
У 1940—1941 роках Німеччина отримала від СРСР, серед іншого, майже три мільйони тонн брухту кольорових металів і два мільйони тонн нафтопродуктів. Підписанти пакту також розвинули співпрацю спецслужб — гестапо та НКВС — у боротьбі з польськими незалежними організаціями. Були організовані чотири тематичні конференції гестапо — НКВС, які відбулися у 1939—1941 роках у Бресті, Перемишлі, Закопаному та Кракові. Пакт Ріббентропа — Молотова мав діяти до 1949 року, проте був розірваний третім рейхом 22 червня 1941 року, у день нападу на Радянський Союз.
У 1989 році, в 50-ту річницю підписання Пакту Ріббентропа — Молотова, мешканці країн Балтії утворили «живий ланцюг», який з'єднав Вільнюс, Ригу та Таллінн. Майже два мільйони людей стали, тримаючись за руки, на понад 600-кілометровому маршруті. Таким чином вони протестували проти перебування своїх республік у складі Радянського Союзу та вимагали анулювання документа 1939 року. Ця демонстрація та наступні, вже менші за масштабом протести, значною мірою сприяли здобуттю незалежності цими країнами. Литва проголосила її у 1990 році. Наступного року незалежність Литви, Латвії та Естонії визнала міжнародна спільнота. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України. СРСР офіційно розпався у грудні 1991 року. У 1989 році, в 50-ту річницю підписання Пакту Ріббентропа — Молотова, польський парламент прийняв резолюцію, визнавши його таким, що суперечить міжнародному праву, і недійсним з самого початку.
IAR. / M.T.