Перші німецькі бомби впали на Варшаву 1 вересня. 8 вересня до столиці дійшли німецькі танки, і почалося оточення. Громадянам і солдатам підтримку надавали тоді знамениті промови мера міста Стефана Старжинського, який, хоча і мав таку можливість, відмовився залишити Варшаву:
01:33 01B6D61A.mp3 Голоси окупованої Варшави: Стефан Стажинський
«Мабуть, вже немає тих, у кого би зуб на зуб не попадав, хто би трусисвся від страху. Такі в Варшаві, здається, вже не водяться. Може трапитися одиничний випадок, але загалом усі варшав'яки — люди з сильним духом. Працюючи на кожному посту, підмітаючи вулиці, прибираючи сміття. Немає роботи, яка б когось ганьбила. Кожна робота є корисною. Нехай професор університету підмітає вулиці, якщо не може з карабінами битися. Нехай кожен робить те, що в даний момент є необхідним. Без філософії, без роздумів, без індивідуалізму. Працьовитість, дисципліна. Ось шлях до перемоги».
Стефан Старжинський говорив чітко і харизматично. На його слова чекали як солдати, робітники, так й інтелігенція. «Громадяни, робота мене кличе. Я не можу довго залишатися біля мікрофону. Там мене чекають. Я мушу повернутися туди. Тому лише ще раз підкреслюю: перемога буде нашою, але ми повинні досягти цієї перемоги завдяки працелюбності та дисципліні», — говорив він. Варшава капітулювала 28 вересня. Стефан Старжинський був убитий гестапо між 21 і 23 грудня 1939 року. Його тіло так ніколи й не знайшли.
IAR/M.T.