Латвія, Литва, Естонія та Польща співпрацюють для кращої безпеки східного кордону ЄС і НАТО; докладають зусиль для отримання додаткового фінансування від ЄС, а від НАТО — можливості негайного посилення протиповітряної оборони, — заявив очільник Міноборони Латвії Андріс Спрудс.
Міністри оборони трьох балтійських країн і заступник міністра Польщі Станіслав Взьонтек зустрілися в п’ятницю, 27 вересня, у Даугавпілсі на південному сході Латвії. Політики також відвідали пункт пропуску Сілене на кордоні з Білоруссю, що наразі закритий після гібридних атак і забезпечений, серед іншого, протитанковими перешкодами.
Ми повинні бути готові до війни і обережні в мирний час, — визнав Спрудс. Він підкреслив, що «небезпечний для населення не лише безпілотник, який летить, але й те, що він падає». «Досвід України це показує», — додав міністр, якого цитує телеканал LTV.
Міністри країн Балтії та Польщі згадали нещодавній інцидент із російським озброєним безпілотником, який влетів у Латвію з Білорусі та впав на відкритій місцевості за кілька десятків кілометрів від кордону. Влада Латвії почала розслідування з цього приводу. Також уточнюється, чи вірно діяли військові, не вживаючи заходів щодо захоплення чи збиття безпілотника, та чи дотримувались відповідних процедур.
Нещодавно чотири країни, які межують із росією та Білоруссю, почали фізично охороняти території на сході в рамках проєкту Балтійської лінії оборони. У Литві наголошується на об’єктах критичної інфраструктури. У Латвії уздовж лінії кордону встановлені бетонні та залізобетонні протитанкові елементи, так звані «зуби дракона», колючий дріт або кам'яні брили. В Естонії будують бункери, а в Польщі до кордону з Білоруссю відправили кілька тисяч солдатів, — підрахував латвійський мовник.
Як повідомляється у звіті з Даугавпілса, політики чотирьох країн східного флангу одностайно підкреслили, що теперішнього захисту східного кордону у вигляді металевої огорожі чи загороджень уже недостатньо, необхідно посилити ППО, зокрема в рамках патрульних місій НАТО.
PAP/С.Ч.
