Як заявив керівник Інституту національної пам'яті України (ІНПУ) Антон Дробович, з вересня польський Інститут національної пам'яті не відповідає на його запит надати перелік місць, де мають відшукати останки жертв Волинської трагедії.
«У вересні ми звернулися до Інституту національної пам'яті з проханням надати нам перелік і деталі щодо місць, де (польська сторона) хоче проводити роботи. Досі відповіді не було», — сказав Антон Дробович агентству «Інтерфакс-Україна».
У четвер агентство писало, що керівник Українського інституту національної пам'яті «поскаржився, що тепер буде важко відрізнити висловлювання чиновника IPN від кандидата в президенти», нагадавши, що «Право і справедливість» підтримало кандидатуру очільника Інституту національної пам'яті Кароля Навроцького на посаду президента держави.
У вівторок Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення пошуково-ексгумаційних робіт на своїй території. Про рішення скасувати мораторій на пошуки та ексгумацію останків польських жертв Волинського злочину, який діяв з 2017 року, повідомили під час спільної прес-конференції міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом точиться суперечка щодо заборони Українського інституту національної пам’яті пошуків та ексгумації останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Заборона була видана після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовицях у квітні 2017 року.
У 2017-24 роках Інститут національної пам’яті Польщі подав до української адміністрації дев’ять офіційних загальних звернень, серед яких було погодження можливості проведення пошуково-ексгумаційних робіт загалом у 65 місцях (локації повторювалися через необхідність повторних застосувань). Деякі з них розглянуто позитивно та проведено роботу. В інших місцях було відмовлено в роботі, а деякі запити залишилися без відповіді.
PAP/В.Г.