Проти введення воєнного стану в Південній Кореї виступило широке політичне представництво, про що зазначає Наталія Матящик з Інституту Нової Європи. Тамтешній президент Юн Сук Йоль запровадив воєнний стан, пояснивши дії загрозою з боку Північної Кореї та блокуванням парламентом реформ.
Експертка зазначає, що на момент голосування противники цього рішення були в усіх групах, присутніх у парламенті Південної Кореї.
«Проголосували 190 парламентарів, і що важливо, не тільки з демократичної партії, тобто опозиції, яка має більшість у парламенті, але й також кільканадцять членів партії президента, що показує, що навіть у власній партії президент має спротив його рішенню запровадити воєнний стан», — каже Наталія Матящик.
Експертка зазначає, що відповідно до політичної системи Південної Кореї президент зобов'язаний скасувати надзвичайний стан, введений проти волі парламенту. Вона додала, що рішення Юн Сук Йоля також може призвести до кризи в його політичному таборі — партії «Сила людей».
«Це рішення було раптовим і захопило зненацька і самих корейців, виглядає, що президент не консультувався з власною партією. Що ж до його президентської діяльності, вона наштовхувалася на дуже гостру негативну реакцію суспільства і опозиції, і я думаю, що можливо після того опозиція намагатиметься розпочати щодо нього процедуру імпічменту», — говорить експертка.
Юн Сук Йоль був президентом Південної Кореї два з половиною роки. Воєнний стан у цій країні запровадили вперше за 44 роки.
Тим часом армія заявила, що воєнний стан у Південній Кореї триватие доти, доки його не скасує президент.
IAR/В.Г.