За словами Василя Боднара, українська та польська сторони «плідно працюють» над питанням вшанування жертв Волинської трагедії. «За згодою сторін ми не розголошуємо результати до досягнення певних конкретних домовленостей і початку роботи. Це вулиця з двостороннім рухом. Вона охоплює дуже великий комплекс питань, пов'язаних із чинним законодавством, діючими нормативними документами та координацією деяких місць (поховань – ред.) по обидва боки кордону», — сказав Василь Боднар.
Посол додав, що окрім польської сторони, Україна також працює над цим питанням з Організацією українців у Польщі. «Ми разом визначаємо місця поховань, а також спілкуємося з польською стороною. Можу сказати, що є дуже конструктивний і практичний діалог», — зазначив він.
Колишній голова Інституту національної пам’яті України Антон Дробович наприкінці листопада заявив, що пошуки польських могил в Україні та ексгумації можуть бути проведені у 2025-2026 роках.
Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення пошуково-ексгумаційних робіт на її території. Про рішення скасувати мораторій на пошуки та ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії, який діяв з 2017 року, повідомили під час спільної прес-конференції міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом точиться суперечка щодо заборони пошуку та ексгумації останків польських жертв воєн і конфліктів на території України, введеної Українським інститутом національної пам’яті. Заборона була видана після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовицях у квітні 2017 року.
Протягом багатьох років Польщу та Україну розділяли спогади про роль Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Якщо для польської сторони це був засуджений злочин геноциду (масового та організованого), то для українців це був результат симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несли однакову відповідальність. Крім того, українці хочуть сприймати ОУН і УПА виключно як антирадянські організації (через їх післявоєнний рух опору СРСР), а не антипольські.
У 2017-2024 роках Інститут національної пам’яті Польщі направив 9 офіційних загальних звернень до органів управління України, серед яких було погоджено можливість проведення пошуково-ексгумаційних робіт загалом у 65 локаціях (локації повторювалися у зв’язку з необхідністю поновити запити). Деякі з них були розглянуті позитивно, і робота проведена. В інших місцях згоди на роботи не дали, а деякі запити залишилися без відповіді.
РАР/С.Ч.