Польська асоціація виробників олії (PSPO), яка представляє 95% переробних заводів Польщі, звернулася до прем'єр-міністра Дональда Туска з проханням втрутитися у внесення змін до постанови Міністерства розвитку та технологій від 15 вересня 2023 року, яка забороняє імпорт сільськогосподарської продукції з України. Причиною, за її словами, є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що цей дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн у сезоні 2025/2026.
Асоціація зазначила, що ситуація у польській олійній промисловості вже «надзвичайно складна». Галузь вже стикається з дефіцитом сировини в майбутньому сезоні 2024/2025, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем'єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
«Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн», – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зазначив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, але не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
«Для польських компаній поточна ситуація означає втрату конкурентоспроможності не лише на європейському ринку, а й на внутрішньому», – заявив Стемпень.
«У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (...), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні», – заявив голова PSPO.
Стемпень також вказав на ще одну проблему. «Коли переробка ріпаку в Польщі зменшується, дефіцит кормового білка, природно, зростатиме, що вимагатиме збільшення імпорту сої», – наголосив він.
Польське пресове агентство (PAP) запитало, зокрема, Міністерство розвитку та технологій, чи планує воно скасувати заборону на імпорт ріпаку з України, чи запровадити обмеження на імпорт цієї сировини шляхом внесення змін до регламенту 2023 року.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
«Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту».
У листі до прем'єр-міністра PSPO запевнила прем'єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України «не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь вітчизняний урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF».
«Міністерство розвитку і технологій, перебуваючи в постійному контакті з Міністерством сільського господарства та розвитку сільських районів, відкладає будь-які потенційні зміни до положення, доки не стане зрозумілою ситуація, пов'язана з переглядом положень Угоди про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Грузією, Молдовою та Україною – PAP)», – відповіло Міністерство розвитку, наголосивши, що також зосереджується на «моніторингу динаміки функціонування» тимчасових правил торгівлі між ЄС та Україною, які набули чинності 6 червня цього року.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
«У 2022 році імпорт ріпаку досяг рекордного рівня, склавши приблизно 660 000 тонн. Це призвело до тимчасового профіциту, який тривав кілька місяців, і практично весь він був експортований з Польщі у 2023 році», – додали в асоціації.
«У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях (для транспортування зерна – PAP) з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи», – наголосив Стемпень.
Однак, на думку генерального директора PSPO, ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.
За даними PSPO, Німеччина також є основним одержувачем українського ріпаку, оскільки переробні потужності німецьких заводів перевищують місцеві постачання більш ніж удвічі. У листі до прем'єр-міністра представники олійної галузі нагадали, що Польща також експортувала велику кількість ріпаку до цієї країни у 2023 році, що стало можливим завдяки високим внутрішнім врожаям, а також завдяки великому імпорту насіння до Польщі з України протягом кризового 2022 року.
PAP/В.Г.