Президент Польщі: Я маю інший погляд на інтеграцію України з ЄС, ніж президент Литви

Кароль Навроцький під час зустрічі з Ґітанасом Науседою у Вільнюсі заявив, що має дещо інше бачення на продовження переговорів про зближення України з Європейським Союзом, аніж президент Литви. Але він наголосив, що це не виключає повної солідарності з Україною у зв'язку з російською агресією.

Президенти Польщі Кароль Навроцький і Литви Гітанас Науседа у Вільнюсі

PAP/Albert Zawada

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що разом із президентом Литви вони дійшли висновку, що «президент Дональд Трамп – єдиний лідер у вільному світі, який готовий схвилити Володимира Путіна до переговорів та припинення війни (в Україні)».

Польський президент додав, що досягнення витрат на оборону в розмірі 5% ВВП – це єдиний шлях для таких країн, як Польща, Литва, Латвія та Естонія, побудувати сильні збройні сили, «незважаючи на чудові взаємини зі Сполученими Штатами».

Навроцький наголосив, що має інший погляд на інтеграцію України з Європейським Союзом, ніж президент Литви. «Наше бачення та продовження цих переговорів є на дещо іншому рівні (...), що, звичайно, не виключає нашої повної солідарності з Україною перед обличчям Російської Федерації», – сказав він.

Також Кароль Навроцький прокоментував повідомлення про скорочення до нуля витрат на одну з військових програм США під назвою «Розділ 333». Призупинення фінансування цієї програми, що реалізується переважно у прифронтових країнах, зокрема у країнах Балтії, розпочнеться з нового року.

За словами Навроцького, лідер США послідовно втілює свою політику – яка передбачає тиск на європейських союзників щодо збільшення витрат на оборону. Польський лідер зазначив, що не здивований цим рішенням. Він також нагадав про саміт НАТО в Гаазі в червні цього року, де було вирішено збільшити витрати на оборону до п'яти відсотків ВВП:

«Багато країн Європи їхали „зайцем” у питаннях безпеки. Така ситуація була багато років. Я дуже радий, що здоровий глузд президента США, але також і нас – президентів Польщі та Литви, інших європейських лідерів – привів нас до ситуації, коли ми колективно хочемо витрачати 5 відсотків ВВП на озброєння та нарощуємо свою відповідальність за Центральну Європу».

4 вересня з'явилися перші повідомлення про заплановане скорочення допомоги США європейським країнам, розташованим поблизу російського кордону. Це викликало значне занепокоєння в країнах Балтії та серед союзників. Було зазначено, що скорочення допомоги країнам, найбільш вразливим до потенційної атаки Росії, не є добрим знаком. Програма «Розділ 333», фінансування якої скорочується, забезпечує європейським союзникам Сполучених Штатів доступ до навчання та відповідного обладнання. Рішення все ще потребує схвалення Конгресу США.

IAR, PAP/Т.А.