Заступник директора Центру досліджень транскордонної безпеки Університету WSB доктор Томаш Саф'янський визнав в інтерв'ю Польський агенції преси (PAP), що вже зараз треба готуватися до нових загроз, пов'язаних із можливим закінченням війни.
«Іноземні солдати, які сьогодні воюють проти України, після повернення з фронту, стануть природним ресурсом для російської диверсійної діяльності: підпалів, демонтажу колій або отруєння водозабірних споруд у Європі», – оцінив Саф'янський.
На його думку, Кремль захоче використовувати в гібридній війні як солдатів з бойовим досвідом з Європи, зокрема як українців, які воювали на боці Росії, так і найманців з-поза меж Старого континенту.
«Серед них ми, ймовірно, знайдемо навіть окремих поляків, але серед них також можуть бути, наприклад, кубинці чи колумбійці, які колись приїдуть до Польщі, а воювали проти України. Росія найлегше експлуатує таких людей, і вони братимуть участь у диверсійних операціях за гроші», – наголосив експерт.
Сафянський зазначив, що всі іноземні солдати в Російській Федерації будуть «активом» Кремля після війни, який можна буде використовувати будь-коли.
З 2023 року Російська Федерація активно вербує іноземців. Наслідки можна побачити, наприклад, в українських таборах для військовополонених. За перші дев'ять місяців 2025 року кількість іноземних військовополонених подвоїлася порівняно з усім попереднім роком.
Точної статистики щодо кількості іноземних солдатів у російській армії немає. За оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України від грудня минулого року, на які посилається сайт slidstvo.info, у війні проти України наразі брали участь понад 18 000 іноземних найманців. Однак, як наголошує сайт, це лише ідентифіковані особи, тому загальна кількість найманців може бути значно більшою.
Найманці в російській армії походять з 48 країн. На першому місці країни Південної та Східної Азії та Африки. Серед іноземців, які воюють на боці Росії, також ідентифіковано щонайменше кілька десятків громадян Європейського Союзу, зокрема з Латвії, Болгарії, Італії, Франції та Боснії та Герцеговини. Однак, як повідомляє ukrinform.ua, лідером серед європейських країн за кількістю іноземних найманців у російській армії є проросійська Сербія.
За словами Саф'янського, окремою групою іноземних солдатів, які могли б брати участь у гібридній війні проти Заходу після війни, є українці, які зрадили свою країну та воюють на боці Росії.
«За їхньою долею треба пильно стежити, оскільки вони матимуть більше можливостей пересуватися Європейським Союзом, ніж корінні росіяни, і становитимуть менш очевидну загрозу», – зазначив експерт.
За словами Саф'янського, Київ вже багато років веде розвідувальну базу даних про своїх співвітчизників, які співпрацюють з Росією, і має надати її Польщі, оскільки без неї «ми не зможемо впоратися з диверсантами в майбутньому». «Якби ми вже мали такі дані, ми б, ймовірно, уникли залізничного саботажу», – зазначив експерт.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахна в інтерв'ю британській газеті «Daily Telegraph» у неділю застеріг від загрози російського саботажу. Він запропонував запровадити повну заборону на в'їзд російських солдатів, які воювали в Україні, до Шенгенської зони (яка охоплює 29 країн, від Балеарських островів до країн Балтії). На його думку, це було б ефективною відповіддю на заплановане Кремлем використання «колишніх в'язнів і ґвалтівників» у гібридній війні проти Європи після війни.
За словами Саф'янського, окрім заборони на в'їзд, потрібно створити базу даних іноземних солдатів, завербованих Кремлем, за зразком тієї, що створена Інтерполом.
Експерт згадав громадян Великої Британії, Франції та Німеччини, які воювали на боці Ісламської держави в Сирії та Іраку, а після розгрому ІДІЛ повернулися «ще більш радикалізованими», з бойовим досвідом. «Саме тоді в Інтерполі було створено так званий реєстр іноземних бойовиків-терористів (ІБТ), – наголосив він.
ІБТ – це найбільша у світі база даних іноземних терористів, яка містить інформацію приблизно про 135 000 осіб, що дозволяє ідентифікувати, відстежувати та перехоплювати підозрюваних, зокрема тих, хто повертається із зон конфлікту.
Саф'янський також зазначив, що загрози можуть надходити й з менш очікуваних джерел. На його думку, нам потрібно готуватися до появи в Польщі так званих воєнних убивць – демобілізованих українських солдатів, які становлять загрозу для свого оточення та не можуть подолати посттравматичний стресовий розлад. «Наслідки невирішеної воєнної травми можна продемонструвати на прикладі польського офіцера Служби державної охорони, убивці власної доньки, який брав участь у військових місіях в Афганістані та Іраку», – зазначив експерт.
За словами Яцека Кудли, кримінолога та віце-президента Польського судово-медичного товариства, випадки «воєнних убивць» будуть рідкісними, але ризик трагедії існує. На його думку, особливу увагу треба приділяти особам, які не зможуть адаптуватися до нормального життя. Такі особи, у складних обставинах, таких як ті, що характеризуються сильними емоціями, можуть стати дуже небезпечними. У крайніх випадках демобілізовані солдати можуть ставитися до позбавлення життя людини в мирний час так, ніби вони вбивають за командою у воєнний час, не розрізняючи «вбивство людини та вбивство мухи». «Я далеко не залякую. Мета полягає в тому, щоб діагностувати можливість виникнення таких ситуацій і врятувати чиєсь життя», – сказав Кудла.
PAP/С.Ч.