Валанцин Стефанович: Ніхто не поверне мені роки, втрачені у в'язниці Лукашенка

«Найважче було витримати ув'язнення без контакту з родиною», —  сказав Польському радіо Валанцин Стефанович, заступник голови Центру захисту прав людини «Вясна», після звільнення з виправної колонії Лукашенка.

На роздатковому фото, наданому пресслужбою президента Білорусі, зображено президента Білорусі Олександра Лукашенка (праворуч, ззаду) з посланцем президента США Джоном Коулом (3-ліворуч, позаду) під час зустрічі в Палаці Незалежності в Мінську, Білорусь, 19 березня 2026 року.

PAP/EPA/BELARUSIAN PRESIDENTIAL PRESS SERVICE HANDOUT

У четвер, 19 березня, білоруський режим звільнив 250 осіб. 235 мають дозвіл, щоби залишитися в Білорусі, а 15-х депортували до Литви.

Валанцин Стефанович був серед тих, котрих режим депортував за кордон. «Не віддали мені паспорта, маю лише посвідку, яка підтверджує особу, —  сказав Польському радіо колишній політичний в’язень:

«Я не просив про помилування й не збирався просити. Я не визнав себе ні в чому винним. Те, що вони зі мною зробили, —  зробили проти моєї волі, викинули мене з країни, з якої я ніколи не хотів виїхати».

Валентин Стефанович додав, що найважче у в’язниці було витримати розлуку з близькими:

«П’ять років мене не було. Діти без мене виросли. Звичайно, ніхто ніколи мені не поверне втраченого часу. Я не бачив, як ростуть мої діти, я не міг бути з моєю дружиною, з моїми батьками. Найважчою для мене була розлука з моєю сім’єю».

Валанцин Стефанович був заарештований у 2021 році, а в 2023 році режим засудив його до 9 років перебування в колонії строгого режиму.

IAR/С.Ч.