Війна в Ірані вже збільшує доходи російського бюджету від продажу нафти — її ціна за останній місяць зросла приблизно на 75% і перевищила 100 доларів за барель, повідомили економісти Польського економічного інституту (PIE). Вони також зазначили, що конфлікт може призвести до дефіциту добрив, що теж вигідно для Москви.
Інститут нагадав, що американсько-ізраїльська атака на Іран спричинила «різке зростання» цін на нафту на світових ринках.
«Погрози Тегерана щодо повного перекриття Ормузької протоки та атак на енергетичну інфраструктуру в регіоні підвищують ризик подальшого зростання цін на нафту. Війна в Ірані вже зараз збільшує надходження до російського бюджету — ціна російської нафти Urals зросла приблизно на 75% за останній місяць і перевищила 100 доларів за барель», — йдеться у звіті PIE.
Посилаючись на оцінки «Financial Times», інститут зазначив, що Москва може отримати додаткові 3,3–4,9 млрд доларів бюджетних доходів до кінця березня. Водночас вирішальними факторами залишаються тривалість війни на Близькому Сході та інтенсивність закликів до послаблення санкцій проти Росії. Експерти також висловлюють занепокоєння діями адміністрації США, яка вже пом’якшила деякі обмеження, зокрема дозволивши закупівлю російської нафти, що вже перебуває в морі.
На думку PIE, рішення Європейської комісії відкласти презентацію плану REPowerEU (щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв) може свідчити про зростання напруженості серед країн ЄС.
Інститут також звернув увагу, що війна на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки можуть призвести до дефіциту добрив і зростання їхніх цін, а згодом — і до подорожчання продуктів харчування. Це також вигідно для Росії.
«Країни Перської затоки є важливими експортерами окремих видів добрив, а значна частина торгівлі проходить через Ормузьку протоку. За оцінками Argus, її закриття може порушити 20–50% світової торгівлі сечовиною, сіркою, фосфатами та аміаком. Водночас Росія є одним із найбільших експортерів добрив у світі (близько 15% ринку), а також найбільшим експортером пшениці (18% світового експорту)», — зазначили в PIE.
За оцінкою авторів, Москва може намагатися використати ситуацію на аграрних ринках, як це вже було у 2022–2023 роках, коли вона блокувала український експорт і посилювала свою роль у постачанні на Близький Схід.
PAP/Д.Н.