Шоколадні яйця, пластикові прикраси та великі банки майонезу на знижках... Якщо вам не вдасться цього року повністю від цього вдімовитися, то може хоча б дещо обмежити. Найголовніше – це відчуття помірності. Поради на цю тему дає голова Фонду Digital University та ініціаторка освітньої програми Be.Eco Ельжбєта Войцєховська. На початку розмови вона поділилася своїми секретами підготовки до Великодня та інших свят.
Вже протягом багатьох років я підходжу до цього спокійно. Не поспішаю, не роблю шалених покупок, концентруюся на часі з дітьми, родиною, близькими, адже саме в цьому сенс свят. Потрібно зосередитися на близьких, на тому, що важливо, а решта – не обов’язково мити вікна перед святами. Не варто поспішати, адже найцінніше – це можливість спільно провести час.
Ми поступово усвідомлюємо, що навіть якщо вікна не будуть вимиті, свята все одно відбудуться, і варто приділити увагу чомусь іншому.
Вже починаючи від підготовки до свят – замість того, щоб проводити час у торгових центрах чи купувати ще одну банку майонезу, варто вийти з дітьми, з родиною на прогулянку. Погода сприяє, і це також турбота про власне благополуччя.
Варто відпочити, зробити так, аби цей час відрзінявся від буденних днів, тому немає сенсу перенавантажувати себе домашніми справами після роботи.
Я готую стіл, бо готвувати страви мені не дуже подобається. Це не моя сильна сторона, тому про ці завдання я прошу моїх близьких: нехай принесуть їжу, але не надто багато, так, щоб ми все з’їли, щоб нічого не викидати, щоб харчі не пропадали. Якщо хтось хоче зробити більше, то може з думкою про те, що це потім можна заморозити, щоб не довелося викидати.
Навесні багато людей, навіть абстрагуючись від того, що маємо свята, роблять генеральне прибирання у своїх домівках. І тут питання до Ельжбєти Войцєховської про те, чи існують, наприклад, натуральні способи, природні засоби для прибирання, щоб не доводилося користуватися штучними рідинами для миття вікон чи для усунення пилу.
Звісно, так, і це ті засоби, якими користувалися наші бабусі та мами. Я ще пам’ятаю ті часи, коли не було такого достатку і полиці не були заповнені всілякими миючими засобами. Кожен користувався чимось своїм. Ми саме користувалися натуральними засобами: лимон, оцет, тепла вода. Це були продукти, які ми використовували для прибирання, і вони не шкодили нашому здоров’ю, а при цьому так само добре все очищували.
Рецепти легко знайти в інтернеті. Розчин з лимону, оцту та теплої води прекрасно замінює хімічні засоби для миття посуду.
Є також пристрої, які використовують лише воду і пар, проте, звісно, це дорогі рішення, а приготувати розчин на основі оцту можна цілком легко. А ще щодо прибирання: зазвичай ми також робимо прибирання в шафах, бо новий сезон. Не варто викидати одяг. Його можна переробити, віддати сестрі, кузині, знайомим, однокласникам дітей, колегам gj роботі. Можна влаштувати обмін одягом. Це добре працює і допомагає зблизитися зі знайомими, створити спільноту. Можна обмінюватися і з сусідами. Сьогодні я одягнена в речі, які саме з таких обмінів, бо це цікаво: обмінюємося, набрид нам одяг — передаємо його комусь іншому.
Тим більше, що це зараз дуже модний тренд — рециклінг одягу чи навіть апсайклінг, тобто надання йому «другого життя» або додаткової цінності.
Саме так. Не у всіх регіонах ми це спостерігаємо, але реалізуючи наші освітні програми, ми заохочуємо до таких дій: не викидати, а обмінюватися, переробляти, проводити час разом, бо можна надихатися один від одного: як старі джинси зробити більш порваними, щоб були модними, або додати їм блиску.
Навесні ті, хто має сад, наводять порядок і там. Ельжбєта Войцєховська має і тут поради, як прибbрати так, щоб не зашкодити екосистемі в саду.
Не варто спалювати згріблене листя або траву, але треба їх прибрати, бо нам теж має бути приємно в тому місці, де ми живемо. Не варто перебільшувати, я завжди проти крайнощів і хочу мати навколо себе порядок. Однак листя не можна спалювати, бо це шкодить довкіллю. Є служби, які його забирають і відвозять у потрібні місця, і їм потрібно довіряти, бо вони роблять це правильно.
Коли вже маємо порядок навколо себе, то можна взятися за прикрашання дому до свят. Ініціаторка освітньої програми Be.Eco радить використовувати натуральні прикраси.
Звісно, уникаймо купівлі пластикових виробів, чергового кошика чи серветки. Весна пробуджує життя, бруньки набухають, дерева цвітуть — насолоджуймося тим, що є на вулиці. Краще принести додому такі речі, ніж оточувати себе пластиком, купувати чергові речі, які потім будуть збирати пил і швидко набриднуть.
Можна посадити квіти, які потім можна винести на вулицю. Є багато цибулинних рослин, які гарно пахнуть і виглядають.
Зрізані квіти є і будуть, шкода їх викидати, шкода, щоб пропадали. Я прихильниця купівлі цибулин, які можна пересадити кудись, і тоді можна довше ними милуватися. Такий мій тренд, проте, як я кажу, не варто перебільшувати. Краще оточувати себе природою, а не пластиком.
Ще є такі невід’ємні елементи Великодня, як крес-салат або проростки вівса. Вони красиво проростають, і потім їх можна використовувати на кухні.
Так, крес-салат — найкраща зелень, яку їдять мої діти, тому однозначно рекомендую, і не тільки навесні, її можна використовувати цілий рік.
На свята, звісно, також розписуємо або фарбуємо яйця. Простіший та швидший спосіб — це власне фарбування. У магазинах є штучні барвники, але їх без проблем можна замінити натуральними, зазначає Ельжбєта Войцєховська.
Звісно, так, і це рекомендовано для нашого здоров’я. Штучні барвники містять хімію, а ми потім це їмо. Можна використати цибулю, яка фарбує в жовто-коричневий колір, буряк — в рожевий або червоний. Куркума дає гарний жовтий, яскравий колір, і наші яйця виглядатимуть дуже весняно, кольорово, а при цьому вони будуть здоровими — без хімії.
Можна використати кілька барвників і створити мозаїку. Не обов’язково використовувати один колір.
Однак почати варто з того, що яйця краще шукати у місцевого виробника, який продасть нам натуральні, а не другий-третій сорт з масового виробництва. Звісно, найкраще купувати нульовий клас, а якщо їх немає, тоді перший.
Це, коли ми говоримо про купувлі у магазинах. Однак покупки у місцевих фермерів або на ринках — це теж хороший варіант.
У кожному регіоні є місцеві постачальники, і варто дізнатися у знайомих, сусідів, де можна знайти перевірені продукти, бо йдеться не лише про яйця, але й овочі, консервацію чи домашні ковбаси. Варто шукати місцевих постачальників, бо це ще й зменшує наш вуглецевий слід.
Ельжбєта Войцєховська, голова Фонду Digital University та ініціаторка освітньої програми Be.Eco, зазначає, що, якщо яйця пофарбовані натуральними барвниками, то потім можна використовувати у господарстві їхню шкаралупу.
Я використовую шкаралупу в саду або для компосту, вона є природним джерелом кальцію, або просто розсипаю і удобрюю землю — все природне. А штучно пофарбовану шкаралупу не можна використовувати, бо містить хімію і шкодить, тож лише натуральні компоненти.
На святковому столі, звісно, домінують яйця, але є ще багато інших смаколиків. Це салати, ковбаси. Дехто, напевно, купує чотири буханки хліба, бо магазини зачинені два дні, тож роблять запас, але потім виявляється, що ніхто цей хліб не їсть, бо на столі є набагато цікавіші речі. Кілька років тому агентство Kantar Polska на замовлення додатку Too Good to Go провело дослідження, яке показало, що під час свят середньостатистичний поляк викидає вдвічі або втричі більше їжі, ніж зазвичай. Це, по-перше, непотрібні витрати, а, по-друге, шкода для довкілля.
Окрім нашого власного часу, який ми витрачаємо, наприклад, на відвідування магазинів, ми марнуємо наші гроші, бо витрачаємо забагато, а головне — наше довкілля. Ми споживаємо більше води, а ці ресурси вже дуже обмежені, тож дбаймо про те, щоб не витрачати їх даремно.
Тож, мабуть, варто подумати ще на етапі покупок про те, скільки людей сяде за святковий стіл, і скільки їжі нам справді потрібно.
Так, вже на етапі планування, на етапі закупівель, варто обдумати, чи це не занадто, чи ми не будемо викидати — бо це і є марнотратство.
Я завжди кажу своїм гостям: принеси стільки, скільки ми зможемо з’їсти, бо те, що залишиться, забираєш ти, і ти сам будеш думати, що з цим робити. На тебе перекладаю відповідальність за те, що ти викидаєш, і це реально дає ефект, бо протягом кількох років я практично не викидала жодної їжі. До речі, я була вихована так, що їжа не повинна марнуватися, бо ми важко працювали, аби її отримати. Є безліч людей у світі, які не мають таких ресурсів, тож дбаймо про те, щоб ми не марнувати їжу і споживали стільки, скільки нам потрібно, бо немає сенсу переїдати на свята й потім почуватися погано. Замість того, щоб проводити цей час за столом, краще піти на прогулянку.
Якщо їжа все ж залишилася, то що з нею можна зробити? Радить Ельжбєта Войцєховська, голова Фонду Digital University та ініціаторка освітньої програми Be.Eco.
Насамперед перевірити, чи можна її заморозити, щоб використати пізніше. Роздати родині, яка роз’їжджається, щоб усе не залишалося в одній холодильній камері і потім не довелося викидати. Також є різні «їдальні для всіх», куди можна привезти їжу, залишити її з позначкою, коли вона була приготована, щоб не передавати непотрібну або шкідливу їжу.
Ельжбєта Войцєховська заохочує після традиційного великоднього сніданку провести час активно.
Так само, як під час підготовки можна замінити час покупок на спільний час, спільні настільні ігри та сімейну інтеграцію, так і під час свят цей час можна присвятити родині, приділяючи увагу один одному, бо часу з сім’єю нам завжди бракує. У метушні, навчанні, роботі його завжди замало. Це час для роздумів, спокою, коли ми можемо сісти разом, пройтися разом, провести час спільно.
Така прогулянка в парк або ліс може стати нагодою показати наймолодшим членам родини, які рослини цвітуть у лісі, або звідки беруться квіти, що потім квітнуть у нашій вазі. Більше того — для цього можна використати технології, бо є різні додатки, які допомагають ідентифікувати рослину, дізнатися, які умови їй потрібні для життя, коли вона цвіте. Тож це дуже корисний час для всіх нас.
Продовжуючи тему святкування на свіжому повітрі, варто згадати, що у Великодній понеділок, якщо тепло, деякі люблять обливатися. Тобто мова йде про стару традицію Поливальний понеділок — чи вона доречна в умовах нестачі води в різних частинах світу?
Традиції завжди несуть щось хороше, проте їх можна модифікувати. Не обов’язково обливатись відрами — це було страшно в моєму дитинстві: банди підлітків бігали по дворах, але можна сприймати це символічно. Можна замість себе поливати рослини — це теж Поливальний понеділок, вони потребують води більше, ніж ми. Саме так, і, головне, не купувати щороку нові пластикові пістолети, бо в цьому немає сенсу. Можна використати будь-яку пляшку під рукою і справді символічно відзначити цю традицію.
Усі ці поради легко знайти в інтернеті, зокрема на платформі Be.Eco. Ельжбєта Войцєховська розповіла про те, чим саме займається ця ініціатива.
Be.Eco — це освітня програма, яка насамперед орієнтована на вчителів початкових і середніх шкіл. Ми навчаємо вчителів, готуємо для них матеріали для уроків, показуємо, як залучати учнів до екологічних ініціатив, але не лише учнів, а й усю локальну спільноту, бо від маленьких кроків починається турбота про довкілля. Одна людина не змінить світ, але мільйон людей уже мають вплив, тому ми заохочуємо робити мільйон маленьких змін, адже вони матимуть вплив на довкілля. На нашому сайті https://beeco.edu.pl/ ми також даємо поради про те, як дбати про довкілля не лише на Великдень, а й у повсякденному житті, як перетворити моду на звички, як дбати про нашу планету.
Ми радимо вчителям, як можна залучати дітей. Заохочуємо виходити до лісу на уроках, щоб навчати природи в природному середовищі, а не з книжки. І радимо, як працювати з батьками та дітьми.
PR24/Д.Ю.