В останні тижні в цифровій сфері поширюється різноманітна хибна інформація, зокрема пов'язана з міграцією, кліматичною політикою, міжнародною ситуацією та ймовірними діями інституцій і держав, часто апелюючи до соціальних страхів та напруженості навколо «чужих».
Польське агентство преси запитало медіаекспертку докторку Катажину Бонкович з Університету SWPS, чому такі хибні наративи найчастіше апелюють до страху перед «чужими» та мають явно антиукраїнський характер. «Раніше ми вважали, що те, що відбувається в широко визначеному Інтернеті чи на платформах соціальних мереж, відображає погляди суспільства. Сьогодні ми знаємо, що це неправда. Ті, хто представляє радикальні погляди або ті, що суперечать домінантному дискурсу, одночасно прагнучи переконати інших у своїх поглядах, отримують найбільшу підтримку на платформах соціальних мереж», — пояснює Бонкович.
Не те, щоб більшість людей дотримувалися антиіммігрантських поглядів, як наголошує експертка, а радше те, що люди з такими поглядами частіше висловлюються онлайн, що може створювати враження їхнього домінування в публічних дебатах.
«Коли виникає суперечлива тема, така як аборти чи міграція, люди, які до неї байдужі або дотримуються неоднозначних чи помірно схвальних поглядів, зазвичай утримуються від висловлювань онлайн або коментують лише побіжно. Ті, хто має крайні або сильно критичні погляди, навпаки, беруть на себе дискусію», — сказала експертка.
Це також пов’язано з тим, що теорії змови легко поширюються, тоді як їхня «противага» — більш аналітичний в пошуку пояснень контент — не має такого ж впливу. Така інформація зазвичай складніша, менш чітка та рідше викликає сильні емоції, що може зробити їх менш привабливими. «Керування страхом завжди викликає емоції. Алгоритми цифрових платформ також використовують це, ще більше посилюючи видимість цього типу контенту в Інтернеті», — наголошує Бонкович.
На думку експертки, платформи соціальних мереж лише загострили раніше відомий феномен — традиційні медіа часто зосереджувалися на негативній інформації, яка найкраще привертала увагу, дотримуючись принципу «хороші новини — це погані новини».
Однак сьогодні, серед надлишку інформації та функціонування «інформаційних бульбашок», що підкріплюються соціальними мережами, правда все частіше визнається не як те, що є насправді, а як те, що отримує найбільше визнання в певній групі.
«Це небезпечно, тому що колись погані новини домінували в медіа, але сьогодні вони не тільки домінують, але й мають реальний вплив на наші ставлення та погляди», — сказала Бонкович.
Тому, на її думку, найбільша проблема з дезінформацією або наративами про виключення полягає у відсутності противаги. Як наслідок, людина з нейтральними поглядами, яка починає шукати в Інтернеті, здебільшого стикається з радикальними поглядами. Це також призводить до її радикалізації. «Зло поширюється там, де добрі люди нічого не роблять», — визнає Бонкович.
У свою чергу, антиукраїнські та антиєвропейські наративи, на її думку, додатково натхненні Росією. «Це закамуфльована діяльність Росії та її союзників, що фінансується прямо чи опосередковано. Вона використовує алгоритмічні механізми, що винагороджують не «про»-, а «анти»-контент. Оскільки проросійські повідомлення не популярні в Польщі, відверто проросійський контент з’являється в інфосфері рідше, і водночас відкрито критичних матеріалів проти Росії відносно мало.
Бонкович каже, що контент, спонсорований Росією, стає дедалі витонченішим. Він може навіть критикувати Росію, але він також антиукраїнський та антиєвропейський, і це найголовніше. «Росії не йдеться про те, щоб її любили, а про те, щоб розбити єдність Заходу та Європейського Союзу. Тоді буде легше налаштовувати країни одну проти одної», — наголошує експертка.
PAP/С.Ч.