Рішення президента України Володимира Зеленського про відкриття архівів, що стосуються подій на Волині, є кроком уперед. Польські дослідники мали ускладнений доступ до цих документів. Про це в коментарі Польському агентству преси (PAP) заявив історик люблінського відділення Інституту національної пам’яті Польщі доктор Леон Попек. Він також звернув увагу на необхідність оновлення угоди між Польщею та Україною 1994 року.
У п'ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що «будуть відкриті всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, які стосуються трагічних подій ХХ століття на Волині». Також він повідомив, що «будуть ухвалені рішення про видачу додаткової, значної кількості дозволів на пошукові роботи та ексгумацію». «Разом із польською стороною ми повинні забезпечити ширші можливості для проведення таких робіт», — написав президент у соціальних мережах.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у розмові з Польським радіо наголосив, що українські архіви радянського НКВС за 1917–1991 роки, які перебувають у віданні Служби безпеки України, відкриті для дослідників ще з липня 2016 року. Однак нині користуватися ними складно. Саме тому, пояснив він, заява Зеленського стосується створення спеціальної бази індексів, яка дозволить історикам самостійно здійснювати пошук документів без необхідності звертатися до архівістів, які мають доступ до закритих каталогів.
Доктор Леон Попек, який досліджує Волинський злочин, підтвердив у розмові з PAP, що польські історики справді мали ускладнений доступ до українських архівів, і створення такої бази стане кроком уперед.
«У більшості випадків вони були малодоступними або майже недоступними. Сподіваюся, що це не буде одноразовим полегшенням і польські історики отримають ширший доступ до цих архівів», — сказав дослідник.
Попек також зазначив, що польський Інститут національної пам’яті вже багато років співпрацює з українською стороною у сфері архівно-історичних досліджень. Результатом цієї співпраці стала серія публікацій про долю обох народів у 30–40-х роках ХХ століття. За його словами, в одному з томів були опубліковані документи, пов’язані з діяльністю УПА на Волині, а також на території Станіславщини та Тернопільщини.
«Думаю, можуть з’явитися нові документи, адже й у Польщі трапляються такі випадки. Наприклад, кілька років тому ми знайшли архівні зошити в Тарнобжезі», — нагадав історик.
Відповідаючи на запитання про те, як заява Зеленського може вплинути на польсько-українські відносини, які останнім часом погіршилися, Попек зазначив, що в дискусії про історичну пам’ять часто забувають про родини загиблих.
«Ми знаходимо речі, хрестики, медальйони, обручки, які належали вбитим людям. Для нас, для родин, це святині, буквально реліквії. Але вони потрапляють до музейних фондів і залишаються там, тоді як сім’ї не мають права отримати ці предмети», — наголосив він.
Історик також звернув увагу на необхідність оновлення угоди між урядами Польщі та України про охорону місць пам’яті та поховань жертв воєн і політичних репресій.
Ця угода була підписана у Варшаві 21 березня 1994 року і зобов’язує обидві сторони, зокрема, забезпечувати взаємну охорону поховань. Водночас вона не гарантує польським родинам чи установам права на повернення особистих речей, знайдених під час ексгумацій в Україні.
«У Білорусі ми отримували дозвіл від військових на передачу речей, знайдених при польських прикордонниках, загиблих у 1939 році. Особисті предмети — обручки, вервиці, люстерка, молитовники — поверталися родинам. Натомість боєприпаси, багнети та інші військові предмети передавалися до музею. В Україні, на жаль, цього немає. Я закликаю говорити про це, адже родини не мають жодного шансу повернути пам’ятки після своїх убитих близьких», — додав Попек.
Останніми місяцями польсько-українські відносини загострилися через суперечки щодо вшанування УПА та пов’язаних із нею постатей. Причиною стала ухвалена наприкінці травня президентом України постанова про присвоєння одній із військових частин почесного найменування «Героїв УПА».
Це рішення викликало критику в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони та віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш, Міністерство закордонних справ Польщі. Президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський повернув нагороду до Варшави через кур’єрську службу.
PAP/Т.А.