Страйки спалахнули на понад 150 закладах по всьому регіону Люблінщини. Робітники вимагали гідної заробітної плати, кращих умов праці та незалежності профспілок. Історики вказують на події в Любліні як на початок політичних змін у Польщі. «Страйки розпочалися на початку липня та тривали майже до кінця місяця, але кульмінацією цих подій стали 18 та 19 липня, коли одночасно страйкувало понад 80 закладів праці», — каже Іренеуш Пщола, голова Центрально-Східного регіонального правління Незалежної самоврядної профспілки «Солідарність»:
«Феномен цих протестів Люблінського липня, як ми це називаємо, "Люблінської лавини", полягає в тому, що ці дії не координувалися згори. А вони спонтанно виникали в окремих закладах праці. А також постулати. Постулатів було усіх разом понад 1200, бо це були різні постулати в різних закладах праці».
«Ми боролися за гідні умови праці», — каже Генрік Фіятковський, один із страйкарів на Люблінському авторемонтному заводі (Lubelskie Zakłady Naprawy Samochodów):
«Я вів людей на ці переговори. Приїхали зі Зв’язку, з Польської об'єднаної робітничої партії приїхали, ну й дирекція наша була. Я вів цих людей, нас було, здається, двадцять три людини. Люди боялися - і я цьому зовсім не дивуюся. Я можу віддати шану цим людям, які насмілилися. І багато жінок було, які нам допомоагали, а це, все-таки неймовірна підтримка».
Під час протестів роботу було перервано на таких об'єктах, як Завод вантажних автомобілів у Любліні, Азотний завод у Пулавах та вугільній шахті в Богданці та інших.
IAR/С.Ч.