Голови МЗС Польщі та Палестини обговорили ситуацію на Близькому Сході й гуманітарну допомогу

Радослав Сікорський та Агабекян Шахін зустрілися у четвер, 23 липня, у Варшаві, після чого виступили на спільній пресконференції.

Віцепрем'єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський та міністерка закордонних справ та у справах емігрантів Палестини Фарсен Агабекян Шахін (ліворуч) на пресконференції в Міністерстві закордонних справ у Варшаві

PAP/Albert Zawada

Ситуація в секторі Газа та на Західному березі річки Йордан, польська допомога Палестині, а також зустріч палестинських послів, що пройшла у Варшаві, стали головними темами переговорів міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського та міністерки закордонних справ і у справах емігрантів Палестини Фарсен Агабекян Шахін.

Сікорський та Агабекян Шахін зустрілися у четвер, 23 липня, у Варшаві, після чого виступили на спільній пресконференції.

Очільник польської дипломатії нагадав, що палестинська міністерка відвідує Польщу вже вдруге у 2026 році. Він також повідомив, що в середу, 22 липня, у польській столиці відбулася зустріч послів Палестини, акредитованих у європейських країнах.

Міністр нагадав, що Польща визнає Палестину з 1988 року. Радослав Сікорський зазначив, що Палестина вже багато років є однією з пріоритетних країн польської програми допомоги. Він наголосив, що у 2023–2025 роках польська гуманітарна допомога та допомога у сфері розвитку для Палестини становила майже 20 мільйонів доларів. Переважну більшість цих коштів було спрямовано через агентства ООН, зокрема БАПОР (Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт на Близькому Сході), яке, за словами міністра, є ключовим елементом системи допомоги палестинським біженцям. Сікорський також повідомив, що внесок Польщі на цьогорічній конференції донорів становив близько одного мільйона доларів, а загальний внесок Польщі до установ ООН сягнув 2,2 мільйона доларів.

Крім того, міністр закордонних справ Польщі засудив напади Ірану на судна, що проходять через Ормузьку протоку. Він також розкритикував атаку єменських повстанців-хуситів на два саудівські танкери в Червоному морі.

«Ні Іран, ні збройні угруповання, які він підтримує, не мають права анексувати міжнародні води. Польща дотримується позиції, що Ормузька протока, як і до війни, є міжнародними водами, якими можуть вільно пересуватися цивільні судна, і не лише вони», — сказав голова польської дипломатії.

Міністерка закордонних справ і у справах емігрантів Палестини докторка Фарсен Агабекян Шахін заявила, що підтримує всі невійськові способи врегулювання конфліктів у регіоні.

«Оскільки будь-яка ескалація військових дій у цьому регіоні неминуче вплине на нас, ми підтримуємо міжнародне право. Ми виступаємо за його дотримання та вважаємо, що воно має застосовуватися однаково — незалежно від місця чи сторін конфлікту», — сказала політикиня.

Хусити контролюють частину Ємену, зокрема стратегічно важливу Баб-ель-Мандебську протоку, однак перебувають у конфлікті із Саудівською Аравією та підтримуваним нею урядом Ємену. Це, разом із блокуванням Іраном Ормузької протоки, значно ускладнює судноплавство по обидва боки Аравійського півострова. Блокада хуситів може суттєво скоротити експорт саудівської нафти.

IAR, PAP/Д.Ю.