У Європейському Союзі з неділі, 2 серпня, почали діяти перші положення Акту про штучний інтелект (AI Act), що стосуються прозорості систем штучного інтелекту. Це означає, що користувачів необхідно інформувати про те, що вони взаємодіють зі штучним інтелектом, а контент, створений за допомогою ШІ, має бути відповідним чином позначений.
З 2 серпня користувачі повинні чітко знати, якщо спілкуються зі штучним інтелектом, а не з людиною, за винятком випадків, коли це очевидно з обставин, наприклад, якщо користувач свідомо працює з ChatGPT. Постачальники також зобов’язані маркувати зображення, аудіо- та відеоматеріали, створені або змінені за допомогою штучного інтелекту, зокрема так звані діпфейки. Такий контент має містити не лише видимі позначки, а й технічні маркери, наприклад метадані, записані у файлі, щоб їх могли автоматично виявляти пошукові системи та інші сервіси.
Із неділі, 2 серпня, нові повноваження отримало також Бюро з питань штучного інтелекту Європейської комісії. Воно зможе контролювати дотримання правил постачальниками так званих універсальних моделей ШІ, таких як ChatGPT, Gemini або Claude. Відомство матиме право проводити перевірки, вимагати інформацію та документи, здійснювати інспекції, а також накладати санкції, зокрема фінансові, якщо вважатиме, що певна технологія може становити загрозу. Відтепер також можна застосовувати норми щодо заборонених практик використання ШІ, зокрема технологій, які маніпулюють користувачами або вводять їх в оману.
За порушення вимог Акту про штучний інтелект постачальникам загрожують штрафи до 15 мільйонів євро або 3 відсотків світового річного обороту підприємства — залежно від того, яка сума є більшою.
PAP/Д.Н.