«Польща виступає за якнайжорсткіші санкції проти осіб, які співпрацюють із російським режимом і підтримують його військову машину», — заявив у вівторок, 22 вересня, у Брюсселі заступник міністра закордонних справ Польщі Ігнацій Немчицький. Він додав, що розраховує на досягнення країнами ЄС домовленості щодо продовження санкцій, термін дії яких спливає.
«Польща незмінно вважає, що санкції проти Росії мають бути якнайжорсткішими та найбільш болючими для всіх, хто бере участь у війні в Україні», — підкреслив заступник міністра перед засіданням міністрів країн ЄС у справах Європи.
Водночас він визнав, що Польща усвідомлює: рішення щодо санкцій потребує одностайності всіх держав-членів.
«Ми є заручниками (принципу — PAP) одностайності. Просто потрібно шукати порозуміння», — сказав Немчицький.
За його словами, він не уявляє ситуації, за якої держави ЄС не домовляться щодо санкцій до опівночі з вівторка на середу. Якщо країни не досягнуть одностайної домовленості до завершення цього терміну, санкції втратять чинність.
Країни ЄС дали собі час до 14:00 вівторка для ухвалення остаточного рішення щодо так званого санкційного «чорного списку». Йдеться про продовження обмежень щодо майже трьох тисяч осіб та організацій, пов’язаних із російською агресією проти України.
Спочатку письмова процедура, у межах якої держави ЄС мали формально ухвалити рішення, мала завершитися о 22:00 у понеділок, 21 вересня. Через відсутність одностайності ірландське головування в Раді ЄС скликало у вівторок вранці термінову зустріч послів країн ЄС, після якої процедуру продовжили до 14:00.
Рішення про продовження санкцій, так само як і про їх запровадження, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав ЄС.
Йдеться про санкційний список, який регулярно доповнюється новими особами та організаціями, пов’язаними з російською війною проти України. Станом на березень 2026 року санкції поширювалися приблизно на 2600 осіб та організацій; вони передбачають, зокрема, заборону на в’їзд до ЄС та замороження активів.
Суперечка стосується, зокрема, російських бізнесменів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана.
Минулого тижня Франція несподівано виступила за виключення Усманова із санкційного списку. Словаччина, своєю чергою, домагалася виключення Усманова та Фрідмана.
У понеділок посли країн ЄС домовилися про потенційний компроміс: обох бізнесменів виключили б із санкційного списку, а натомість обмеження щодо решти осіб та організацій продовжили б одразу на три роки, а не на стандартний коротший період.
Однак формально затвердити домовленість не вдалося через відсутність одностайності. Латвія заявила, що не може погодитися на пропозицію виключити Усманова та Фрідмана в обмін на трирічне продовження санкцій щодо решти фігурантів списку.
Термін дії нинішніх санкцій спливає опівночі з вівторка на середу. Якщо 27 країн ЄС не домовляться одностайно про їх продовження, санкційний режим щодо всього списку може припинити діяти.
Проти виключення Усманова та Фрідмана виступила також Україна. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав посилити санкційний тиск на Росію та продовжити дію обмежень. Він заявив, що Усманов і Фрідман були внесені до санкційних списків через їхній зв’язок із російським режимом, а їхнє виключення було б неприйнятним і стало б, за його оцінкою, неправильним сигналом для Москви в момент, коли тиск на Росію має посилюватися.
Таким чином, ключовим питанням для країн ЄС залишається пошук одностайного рішення: продовжити санкції щодо майже всього списку на три роки, але виключити з нього двох російських бізнесменів, чи зберегти санкції щодо них також.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович