Сирена привертає увагу, але сама по собі не пояснює, що робити в момент небезпеки. Людям потрібні короткі та зрозумілі вказівки, а також одне надійне джерело інформації. На цьому в розмові з PAP наголосив соціальний психолог, декан факультету психології Вроцлавського університету SWPS професор Томаш Ґжиб.
За його словами, більшість людей не знають, як діяти під час реальної загрози, оскільки ніколи цього не відпрацьовували. У Варшаві звук сирени для багатьох асоціюється з пам'ятними заходами 1 серпня, а в інших місцях — із пожежною службою. Тому сама сирена не дає відповіді на головне запитання — що робити далі.
Психолог вважає, що війна в Україні дала Польщі час підготувати системи безпеки та самих громадян. Загрозою можуть бути не лише ракетні чи дронові атаки, а й повінь, масштабне відключення електроенергії або інша кризова ситуація. Він наголосив, що одних рекомендацій недостатньо — необхідно заздалегідь відпрацьовувати конкретний алгоритм дій.
За словами Ґжиба, у кризовій ситуації люди схильні наслідувати поведінку інших, тому повідомлення мають насамперед містити чітку інструкцію, а вже потім пояснення причин небезпеки. Він також радить сім'ям заздалегідь домовитися, хто забирає дітей, де зустрічатися та як підтримувати зв'язок, якщо телефони перестануть працювати. Професор зазначив, що навіть сам не знає, де саме має ховатися пересічна людина під час небезпеки, і назвав це серйозною проблемою системи підготовки населення.
IAR/Опрацювала Ірина Ящишин