Польська влада заявляє про посилення активності з поширення неправдивої інформації після нападу в Кракові. У ніч на неділю, 8 листопада, відбулася екстрена зустріч керівництва Міністерства цифровізації Польщі з представниками Центру протидії дезінформації.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр і міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський.
За його словами, у мережі активно поширюють неперевірені повідомлення, а відповідні служби відстежують такі публікації та працюють над припиненням розповсюдження неправдивих наративів.
Перший фейк: поліції нібито не було на місці нападу
Одним із перших неправдивих повідомлень стали твердження про те, що поліція не прибула на місце стрілянини або суттєво запізнилася.
Зокрема, таку версію поширював головний редактор телеканалу Republika Томаш Сакевич. Під час трансляції з Кракова він заявив, що поліції на місці немає, припустивши, що її резерви могли відправити до Варшави.
Однак на відео за спиною журналіста перебував поліцейський у цивільному одязі. На його лівому плечі можна було побачити поліцейську емблему.
Правоохоронці Малопольського воєводства також офіційно спростували повідомлення про запізнілу реакцію поліції.
За їхніми даними, перший патруль розпочав дії вже через 23 секунди після отримання повідомлення про напад.
Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський повідомив, що перші постріли поліцейські здійснили через три хвилини після виклику.
Другий фейк: штучний інтелект створював нібито справжні фото нападника
Після стрілянини в соціальних мережах почали масово з’являтися зображення, на яких нібито було чітко видно обличчя нападника.
Для створення цих матеріалів використовували кадри з відеозаписів, на яких був зображений уже поранений чоловік. За допомогою інструментів штучного інтелекту зображення штучно покращували, намагаючись відтворити деталі обличчя.
Однак такі зображення не можна вважати достовірним підтвердженням зовнішності людини. ШІ може домальовувати деталі, яких на оригінальному відео взагалі не було.
За результатами аналізу PAP, деякі з опублікованих зображень були оброблені за допомогою Google AI. Це підтверджував інструмент SynthID.
Кшиштоф Гавковський закликав користувачів не поширювати подібні матеріали та перевіряти першоджерела інформації.
Окремо маніпулятори змінювали фотографії чоловіка з його сторінок у соціальних мережах. Зокрема, на одному зі знімків за допомогою ШІ додали нашивку із зображенням трьох стріл — символу антифашистського руху.
Насправді на оригінальному фото такої нашивки не було.
Третій фейк: у мережі видали сторонню людину за брата нападника
Трагедією також скористалися користувачі, які намагалися привернути увагу до своїх сторінок.
Один із користувачів платформи X опублікував скриншоти фотографій з Instagram іншого чоловіка, заявивши, що той нібито є братом нападника.
Публікація зібрала майже два мільйони переглядів.
Згодом чоловік, якого представили родичем підозрюваного, заявив у своєму Instagram, що це була провокація іноземних блогерів, які хотіли здобути популярність.
Він також перепросив у людей, які могли повірити в його причетність до терористичного нападу, та наголосив, що засуджує подібні злочини.
Цей випадок продемонстрував, як трагедію використовували для отримання переглядів і популярності в соціальних мережах.
Четвертий фейк: на даху Маріацького костелу нібито перебував другий нападник
Через кілька годин після стрілянини в мережі почали поширювати повідомлення про можливу присутність другого озброєного нападника на даху Маріацького костелу в Кракові.
Один із таких дописів у соціальній мережі X набрав близько мільйона переглядів.
У мережі справді з’явилися відео, на яких було видно, як правоохоронці реагують на людину, що перебувала на даху храму, та намагаються встановити її особу.
Однак згодом поліція Малопольського воєводства пояснила, що увагу правоохоронців привернув священник, який вийшов на терасу костелу.
Таким чином, інформація про другого нападника не отримала підтвердження. Поширені відеозаписи стали підставою для спекуляцій, які лише посилили тривогу серед користувачів.
П’ятий фейк: нападника нібито пов’язували з польською армією
Ще одним дезінформаційним наративом стали повідомлення про те, що стрілянину нібито влаштував військовослужбовець Війська Польського.
Цю інформацію офіційно спростував віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Він наголосив, що чоловік, який влаштував напад, не був і не є військовослужбовцем польської армії.
На поширення цієї версії також звернув увагу експерт Національного науково-дослідного інституту NASK доктор Міхал Марек.
За його словами, подібні повідомлення з’являлися також у російському та білоруському інформаційному просторі. Зокрема, там поширювали твердження про нібито підтверджений Міністерством оборони Польщі військовий статус нападника.
Експерт припустив, що такі повідомлення можуть використовувати для дискредитації польської армії на міжнародному рівні.
Що відомо про стрілянину у Кракові
Трагедія сталася в суботу, 7 листопада. Після 15:00 чоловік у масці в’їхав автомобілем на площу Головного ринку в Кракові та відкрив вогонь по випадкових перехожих.
За повідомленням PAP, унаслідок нападу загинули шестеро людей.
Нападника затримали після перестрілки з поліцією поблизу перехрестя вулиць Дітля та Страдомської.
За даними правоохоронців, підозрюваний — 24-річний громадянин Польщі, мешканець міста Островець-Свентокшиський. Він мав дозвіл на зброю, раніше не був судимий і не перебував у поліцейських обліках.
Під час огляду його автомобіля правоохоронці виявили численні одиниці зброї та боєприпаси.
У зв’язку з трагедією в Польщі оголосили національну жалобу на 8 та 9 листопада.
Польща закликає перевіряти інформацію після трагедії
Поширення неправдивих повідомлень після стрілянини у Кракові стало окремою темою для польських державних установ.
Урядовці закликають громадян не довіряти неперевіреним фотографіям, відео та повідомленням із соціальних мереж, особливо якщо вони стосуються особистості нападника, кількості причетних осіб або дій правоохоронців.
Особливу небезпеку становлять матеріали, створені або змінені за допомогою штучного інтелекту. Вони можуть виглядати переконливо, але не відповідати реальним обставинам події.
Трагедія в Кракові вкотре показала, наскільки швидко після резонансних подій можуть поширюватися маніпуляції — від вигаданих свідчень до сфабрикованих фотографій і неправдивих звинувачень.
PAP/Опрацював Володимир Гарматюк