Переговори між Україною та Росією в Абу-Дабі від початку не мали перспектив через небажання Москви йти на компроміс. Натомість Кремль використовує переговорний процес для просування своїх вимог щодо зміни архітектури європейської безпеки. Таку оцінку в інтерв’ю Польському агентству преси (PAP) висловив Адам Ебергардт, експерт Центру східноєвропейських студій Варшавського університету та колишній директор Центру східних досліджень (OSW).
На думку експерта, Росія не зацікавлена в пошуку компромісу, оскільки Володимир Путін розраховує, що взимку зможе зламати опір України та домогтися значно більших поступок, ніж зараз.
У ніч із четверга на п’ятницю спеціальні посланці президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф зустрілися в Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським, а також представниками Польщі, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та інституцій Європейського Союзу. Польщу представляв заступник міністра закордонних справ Роберт Купєцький.
Головною темою зустрічі стали мирні переговори між Україною та Росією, які раніше відбувалися в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.
Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа, який разом зі Стівом Віткоффом прибув до Дубліна після зустрічі з Володимиром Путіним у Кремлі, повідомив, що до наступного раунду переговорів між Україною та Росією планують залучити європейських представників. Польща, зокрема, наполягала на участі європейців у переговорному процесі.
«Ми за жодних обставин не дозволимо, щоб у нас за спиною — польською та європейською — хтось встановлював нові правила безпеки в цій частині світу», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні.
Він також наголосив, що Європа не будуватиме нову архітектуру безпеки лише тому, що цього хоче президент Росії або хтось у Сполучених Штатах.
Коментуючи результати переговорів в Абу-Дабі, Адам Ебергардт заявив, що їхній провал був передбачуваним від самого початку.
«Росія на цьому етапі не зацікавлена в пошуку будь-якого компромісу. Навпаки, Путін вважає, що взимку йому вдасться зламати Україну, і Росія зможе отримати значно більше, ніж зараз», — зазначив експерт.
Він також прокоментував заяви американських представників про те, що переговори були позитивними та продуктивними. На думку Ебергардта, Дональд Трамп і його переговорники намагаються представити ситуацію кращою, ніж вона є насправді.
За словами експерта, з політичних міркувань адміністрація США зацікавлена в тому, щоб підтримувати враження про просування мирного процесу. Росіяни, своєю чергою, не заперечують проти такого сприйняття, оскільки це дозволяє їм продовжувати переговорну гру та просувати власні вимоги.
Ебергардт вважає, що Кремль прагне впливати не лише на майбутнє України, а й на всю систему європейської безпеки.
За оцінкою колишнього директора OSW, у риторичному вимірі адміністрація США потрапляє в пастку Путіна. Експерт пояснює, що мета Росії полягає не стільки у виході країн Центральної Європи з НАТО, скільки у виведенні сил Альянсу з Польщі. Таким чином, навіть за формального збереження членства в НАТО держави східного флангу могли б опинитися в умовах фактичної військової нейтралізації.
Ще однією стратегічною метою Кремля Ебергардт називає створення так званого «концерту великих держав», у межах якого Росія отримала б право вето на рішення щодо безпеки окремих європейських країн, зокрема Польщі.
Експерт звернув увагу на російський аргумент про «неподільність безпеки», відповідно до якого посилення безпеки західних держав нібито не повинно загрожувати інтересам Росії. Водночас, за його словами, Москва сама не дотримується цього принципу.
Ебергардт нагадав, що ще в грудні 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну, Росія пропонувала укласти два договори — окремо з НАТО та США.
На його думку, стратегічні цілі Путіна значно ширші за підпорядкування або знищення України. Російський президент прагне нейтралізувати східний фланг НАТО та домогтися поступок Заходу одразу в кількох питаннях.
Адам Ебергардт вважає, що дотепер Росії не вдалося досягти своїх цілей значною мірою через непослідовність Дональда Трампа, який, за словами експерта, не здатний послідовно дотримуватися обраного курсу.
Він прогнозує, що наступний раунд мирних переговорів завершиться так само, як і попередні: сторони не досягнуть домовленостей, тема переговорів тимчасово відійде на другий план, а повернутися до неї можуть навесні — вже за інших обставин.
Водночас експерт попереджає, що зима 2026–2027 років може стати надзвичайно важкою для України. За його оцінкою, Росія готує масштабні атаки на українську енергетичну та цивільну інфраструктуру. Мета таких ударів — спровокувати гуманітарну кризу та політичну дестабілізацію в Києві, щоб позбавити Україну можливості продовжувати опір.
Коментуючи участь Польщі в майбутніх переговорах, Ебергардт зауважив, що вплив Варшави на зміст можливих домовленостей буде обмеженим. Тому, на його думку, головним завданням польського представника має стати робота з партнерами зі США та Західної Європи, щоб не допустити односторонніх поступок Росії.
«Західні держави не можуть приймати вимоги Росії, які втручаються не лише в суверенітет України, а й у суверенітет країн східного флангу НАТО», — наголосив експерт.
Він також зазначив, що більшою загрозою для Заходу, ніж російська дезінформація, є втома суспільств від війни в Україні та поступове послаблення готовності громадян чинити опір російській агресії. На користь Москви, за його словами, працює і політична ситуація в Європі.
Попри вимоги Кремля, Ебергардт не вважає, що перспективи створення постійної американської військової бази в Польщі обов’язково опиняться під загрозою.
За його словами, певну роль тут відіграє непослідовність адміністрації Дональда Трампа. Експерт визнає, що Сполучені Штати поки не є цілком надійним партнером у питанні будівництва бази в Польщі. Водночас він не бачить надмірно великого ризику того, що Вашингтон погодиться на масштабні поступки Росії в питаннях безпеки, внаслідок яких реалізацію цього проєкту доведеться скасувати.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович