Польсько-білоруський стартап цивілізує перекази коштів з Польщі в Україну. За даними Національного банку Польщі, за перші місяці 2019 року українці перерахували додому 3,3 млрд злотих (774 млн євро). Це дані з офіційних каналів переказу, тобто банківських переказів та послуг платіжних фірм. Однак перекази в Україну – це також комісія та оплата за конвертацію валюти. Щоб заощадити, деякі українці передають гроші водіями вантажівок, автобусів або пасажирами потягів. Згідно з підрахунками, так може проходити навіть 40 відсотків грошових переказів з Польщі в Україну, - пише портал money.pl.
Польський стартап PayUkraine, створений двома білорусами, намагається цивілізувати цю процедуру, зокрема у Польщі, і хоче зацікавити своїм продуктом саме цю другу групу українців, пропонуючи їм набагато безпечніший спосіб переказування грошей рідним.
Автори стартапу PayUkraine вирішили ввести фіксовану комісію у розмірі 7 злотих, без додаткових комісій за конвертацію валюти, що використовують банки.
Нині 94 відсотки користувачів PayUkraine – це українці – сім’ї або люди, котрі сплачують свої кредити в Україні, а 6 відсотків – це здебільшого польські роботодавці, котрі виплачують зарплати працівникам на їхні українські рахунки.
Середня сума переказу в PayUkraine складає 170-200 євро. Щоденно здійснюється від 130 до 150 переказів. А це означає, що клієнти цього стартапу щодня перераховують 120 тис. злотих (28 тис. євро). Найчастіше перекази надсилають з Мазовша та Лодзького воєводства.
Як говорять творці стартапу, вони хочуть допомагати перераховувати зароблені кошти усім 6,5 млн українцям, котрі перебувають за межами України у країнах Європи. Нещодавно проєкт PayUkraine отримав 4 млн злотих на розвиток за кордоном.
Данія зробила стільки, скільки могла у справі газогону Nord Stream 2. Зараз настав час Єврокомісії, - каже експерт Войцєх Якубік, головний редактор порталу biznes.alert.pl, коментуючи останню згоду Копенгагена на прокладання німецько-російської магістралі у своїх територіальних водах.
Якубік зауважив, що данці, розглядаючи заяву про побудову Nord Stream 2 їхньою виключною економічною зоною, вдалися до так званого італійського страйку, тобто дали згоду, ретельно дотримуючись процедур і так максимально сповільнюючи російську інвестицію.
«Заява про будівництво Baltic Pipe у виключній економічній зоні Данії була підтримана за декілька днів до затвердження аналогічного клопотання для Nord Stream 2. Данцям було би важко пояснити набагато триваліший розгляд заяви у справі російського газогону після схвалення Baltic Pipe», - пояснив Якуб.
«Данія відіграла важливу роль у суперечці довкола Nord Stream 2. Тепер час на дії Єврокомісії, яка повинна підтримати якнайшвидше завершення перемовин про майбутній транзит газу Україною. Важливим буде теж тиск Єврокомісії на імплементацію змін до газової директиви, що має нав’язати законодавство ЄС Nord Stream 2 на терені Німеччини», - сказав експерт.
Водночас у США пишуть про все менше часу для можливості зупинити російський проєкт і висловлюють розчарування зусиллями американської влади у цій справі, нагадуючи про обіцяні санкції проти газону, що дотепер не ввели.
Тільки 38 відсотків поляків у Великій Британії звернулося за посвідкою на проживання там після «брекзиту». Більшість думає про повернення до Польщі, - пише «Rzeczpospolita».
Газета нагадує, що згідно з угодою про вихід Великої Британії, громадяни ЄС, котрі до кінця 2020 року не отримають статусу особи, котра оселилася або звернулася за цим статусом, не будуть мати, зокрема, права жити і легально працювати у Великій Британії. 80 відсотків румунів та болгар вже попросили такого документу. А поляки ні.
За даними посольства Польщі у Лондоні, торік з Великої Британії виїхало 116 тисяч поляків, у зв’язку з чим число тих, котрі там залишилися, зменшилося до трохи понад 900 тисяч. 80 відсотків поляків, котрі покидають Сполучене Королівство, переїжджають до Польщі. За словами посольства, поляки повертаються через падіння курсу фунта, невпевненість у зв’язку із «брекзитом» та зміни стилю і якості життя у Польщі.
Т.А.