Фонд «Pomoc Polakom na Wschodzie» (Допомога полякам на Сході) втілює в життя суспільну кампанію #Ktotyjesteś. Про її ідею та складові питаємо Юліуша Шимчака-Ґалковського з фонду «Допомога полякам на Сході».
Назва кампанії #Ktotyjesteś – це перший рядок патріотичного віршика Владислава Белзи. Чому саме таку назву ви вибрали?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Kto ty jesteś? Polak mały... Ця назва взялася звідти, що наша кампанія популяризує серед поляків, котрі мешкають за кордоном, ідею вивчення польської мови. Адже польська мова – це основний показник нашої національності. З другого боку, завдяки польській мові поляки з Польщі та поляки з-за кордону можуть утримувати між собою зв’язок. Повертаючись до назви - #Ktotyjesteś - тобто ким ти є? Я – поляк. Отже, я розмовляю польською мовою.
Це вже другий випуск кампанії #Ktotyjesteś. Перший, тогорічний, був адресований полякам, котрі проживають в Західній Європі. Кампанія мала дуже виразного героя. Розкажіть, будь ласка, про нього:
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Йдеться про дідуся, котрий свого внука знайомить з польською мовою. Ця кампанія була відповіддю на проблему еміграції з Польщі. Знаємо, що польська еміграція має великі масштаби, багато молодих поляків виїхало за кордон, там вони знайшли працю, влаштували своє життя. Там, за кордоном, народилися теж їхні діти. Наш герой, дідусь, їде відвідати своїх дітей та онуків, і усвідомлює, що аби поговорити зі своїм онуком, його спочатку треба навчити польської мови.
Про перипетії, пригоди дідуся та його онука можна дізнатися з коротких відеофільмів... З яких елементів складалася ця кампанія?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Носієм інформації була наша сторінка ktotyjestes.pl, на якій ми, по-перше, переконували, чому варто вивчати польську мову, які переваги має знання цієї мови. Через нашу сторінку можна було зв’язатися з експертами, котрі давали мовні поради.
Який був відгук на першу кампанію?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Дуже цікава справа, пов’язана з цієї кампанією - до нас почали звертатися школи. Як знаємо, у Західній Європі, зокрема, в Англії та Ірландії, де є найбільше поляків-емігрантів, система шкільної освіти - більш децентралізована, ніж у Польщі. Отже, до нас почали звертатися школи, які хочуть ввести курси польської мови, культури. Такі курси організують самі батьки учнів, за власні гроші… І коли вони побачили, що ними, тобто поляками, котрі мешкають в Ірландії, чи Англії, хтось взагалі цікавиться, хтось хоче їм допомогти, то почали до нас писати. Тепер наш фонд співпрацює з такими школами.
Другий випуск кампанії #Ktotyjesteś – цьогорічний. Адресований він полякам, котрі живуть у Східній Європі. Цей випуск теж має свого героя, а точніше – героїню.
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Так, і це вже зовсім інша розповідь. Це історія дівчинки, котра десь на горищі, розглядаючи старі папери, з цих паперів дізнається, що має польське коріння. Це відкриття її спонукає вивчати польську мову, польську культуру. І згодом ця дівчинка стає вчителькою польської мови у Східній Європі (ми не конкретизуємо, що це за країна, ані що це за місто). Цією історією ми хочемо теж донести (зокрема, полякам, котрі живуть у Польщі), що кроком до вивчення польської мови дуже часто є зацікавлення власним минулим, історією своєї сім’ї. Тут не йдеться про те, що ми вивчаємо чергову мову, після англійської, іспанської чи французької. У нашій кампанії мова є важливим елементом ідентичності, вона нас вчить, ким ми є - #Ktotyjesteś.
Цільові групи цих двох кампаній – різні, хоча йдеться про поляків за кордоном. Перша – це поляки-емігранти, перше покоління. Їхньою рідною мовою є польська, але вже їхні діти, котрі навчаються у британських школах, на щодень спілкуються англійською, і польської не знають. Натомість друга група - поляки зі Східної Європи, це полонія, де з покоління в покоління передається польська культура, римо-католицька віра… Але теж часто так буває, що люди, котрі вважають себе поляками, не володіють мовою своїх предків
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Варто звернути увагу, що це, на жаль, світовий тренд. Національні меншини, котрі не вживають у побуті рідної мови, тому що користуються державною мовою, вони поволі зникають. Це не є притаманною рисою польської меншини у Східній Європі, таких етнічних груп – чимало у всьому світі. Але ми хочемо показати, що польська мова – це не лише якісь сентиментальні почуття, це мова сучасна, мова, яка показує сучасний світ. На нашій сторінці ми підказуємо де можна вивчати польську мову – тут ви побачите інтерактивну карту, на якій позначені усі освітні заклади, де можна вивчати польську. Крім цього, на сторінці ми ділимося матеріалами, які допомагають у вивченні мови, є поради фахівців.
Одна з цілей вашої кампанії – «популяризувати переваги зростання у двомовному середовищі, боротися з міфами та помилковими переконаннями про двомовність». Які це переваги?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Йдеться, передусім, про знання мов – завдяки цьому наша позиція, хоча б на ринку праці, є набагато вищою. Друга справа, дуже важлива, на наше переконання, – не можна соромитися того, що Ти – поляк. Звісно, в історії бувало по-різному. Поляки, у колишньому СРСР з різних історичних причин, приховували свою польську національність, або не хвалилися нею, а польська мова не була там популярною. Ми ж хочемо показати, що можна пишатися тим, що Ти поляк, навіть коли живеш поза кордонами Польщі. І що можна пишатися своєю рідною мовою. Ну і по-третє, знання польської мови може мати вимірну користь, хоча б – як я вже згадав - на ринку праці.
Скільки освітніх пунктів, в яких вивчають польську мову, знаходиться на терені України?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Це п’ять шкіл, в яких навчання відбувається польською мовою, шість шкіл з навчанням польської мови, тобто там є такий предмет, як польська мова. Я маю на увазі державні школи. І є понад 50 пунктів, так званих позашкільних освітніх пунктів вивчення польської мови, і є ще так звані суботньо-недільні школи, які діють при парафіях або товариствах польської культури.
А яким буде третій випуск кампанії?
Юліуш Шимчак-Ґалковський: Я не хочу зраджувати деталей, але скажу, що досить велику польську мовну групу становлять мешканці Американського континенту.
Розмовляла Яна Стемпнєвич