У християнській традиції Святвечір починається з моментом появи на небі першої зірки, що символізує зірку, яка вказала трьом царям шлях до Вифлеєму, де народився Ісус Христос. У Польщі поширеним є звичай ділитися оплатком (у формі тоненького хлібного листка), складати собі взаємно побажання, співати колядки та пасторалки.
Академічний душпастир священник професор Роберт Скшипчак звернув увагу, щоб пам’ятати про духовний вимір Різдвяних свят; святвечірню вечерю переживати як «сімейну літургію», – почати її фрагментом Євангелія, молитвою й лише тоді перейти до побажань: «Оплаток – це, з одного боку, символ євхаристичного хліба, те, що нас підносить до дій, а з другого боку – символ того, що крихке, що легко ламається. А також – він на стику західної євхаристичної традиції і східної традиції милосердя, пам’яті про вбогих. Адже проскура – це східний хліб, яким після закінчення літургії ділилися з бідними».
Опівночі після святвечірньої вечері в католицьких храмах відправляють богослужіння – Пастерку, що починає відзначення празника Різдва Христового.
IAR/Н.Б.