10 квітня 2010 року неподалік російського Смоленська під час посадки на військовому аеродромі «Смоленськ-Північний» зазнав катастрофи літак Ту-154М, яким польська державна делегація прямувала в Катинь, щоб взяти участь у меморіальних заходах, присвячених 70-й річниці розстрілів НКВС польських військових у 1940 році. У катастрофі загинули всі 96 осіб, що були на борту літака, в тому числі і президентське подружжя – Лєх і Марія Качинські, а також представники політичної, військової, релігійної еліти Польщі. Розслідування цієї трагедії не завершене і досі. Українські експерти не мають жодних сумнівів у причетності Москви до катастрофи.
Як так могло статися, що загибель в авіакатастрофі всієї владної еліти країни-члена НАТО і Євросоюзу впродовж 10 років лишається нерозслідуваним? Це запитання не раз ставили собі і українські експерти. Впертість офіційної Москви, яка не надто допомагала польським та західним слідчим, спонукає до невтішних висновків, сказав Польському радіо екс-заступник голови СБУ, керівник «Агентства з реформування сектора безпеки» і генерал-майор запасу Віктор Ягун:
– Питання є і до Польщі, бо не можна так робити, як вони тоді зробили, коли посадили все керівництво держави в один літак і відправили його за несприятливих погодних умов в країну, яка як мінімум не є дружньою до Польщі. А не розслідувано тому, що ми маємо справу з Росією. І це не тільки приклад з МН-17, а й з катастрофою українського літака в Ірані. Росія до останнього моменту намагалася вигородити Іран і стверджувала, що український літак не був збитий, а там невідомо що відбулося і винні самі українці. А коли іранці сказали, що це вони винні і це вони збили, росіяни одразу почали казати, навіщо ви це зробили? Ви ж могли триматися до кінця і не визнавати своєї провини. Тобто, для росіян визнати свою провину і якісь свої помики апріорі неможливо. Від початку виникло багато запитань. Чому цей літак не відвели на запасний аеродром? Як працювала диспетчерська служба? Чому Росія досі не віддала уламки цього літака і так далі.
Польська сторона неодноразово на міжнародному рівні підіймала питання про необхідність повернення Росією уламків літака президента Качинського. Російська сторона відмовляється це робити, наполягаючи, що не може цього зробити до закриття російського слідства. Політичний експерт Олександр Леонов переконаний, що небажання віддавати Польщі її ж власність свідчить про те, що Москві є що приховувати у справі катастрофи:
– І досі немає відповіді на головне питання: чи це була спланована диверсія проти найвищого керівництва Польщі, чи це була недбалість. Цілком очевидно, що Росія приховувала правду тривалий час і вона не допускала польських спеціалістів, постійно виникали питання з дослідженням «чорних скриньок», до останнього часу польський уряд мусив переглядати слідство... Ми це бачили і по катастрофі літака МН-17, коли Росія весь час викручувалась. Росія мала би понести відповідальність, бо ми пам'ятаємо її стабільну поведінку: хай би що трапилося, вона завжди перекладає провину на потерпілих. З МН-17 це був український «Бук», зі смоленською катастрофою одразу була висунута версія про те, що це польський президент щось вимагав... Згадаймо те, що робить Росія в Сирії. Це теж кваліфікується, як воєнні злочини. Ми бачимо й ті методи, якими діє Росія в Україні. Згадаймо Харків і вибух під час демонстрації. Від ситуації з МН-17 і літаком президента Польщі там різниця лише в статусі людей. Сам по собі факт залишається фактом: Росія здійснює терористичну діяльність.
Польським експертам довелося двічі виїжджати до Смоленська для дослідження решток літака президента Качинського. Вони працюють в тісному контакті з американськими фахівцями. Але помітного тиску на Москву задля прискорення слідства та співпраці із західними експертами не спостерігалося. Чому ж Захід так ставиться до цієї кричущої трагедії і зухвалої поведінки Кремля? Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар назвав кілька причин такого розвитку подій:
– Багато хто спочатку сприйняв це, як авіакатастрофу внаслідок якихось непередбачуваних обставин. Багато хто на Заході продовжує це так і сприймати. Більше того, коли в Польщі партія Право і справедливість (ПІС) остаточно взяла владу в свої руки, багатьом в Західній Європі курс ПІСу не прийшовся до душі. І великого бажання докопатися до істини вже не було. А потім, знищення літака Малайзійських авіаліній МН-17 в небі над Україною російським зенітно-ракетним комплексом, що був доставлений на територію України: вже шостий рік іде і ніяк не може завершитися розслідування. В ситуації 2010 року не все так очевидно. Це майстерно спланована і ґрунтовно підготовлена спецоперація, яка лише виглядає, як випадкова авіаційна пригода, що завершилася катастрофою. Але поведінка Росії впродовж цих десяти років свідчить сама за себе. Польська сторона повністю не ознайомлена і не була допущена до експертизи, залишається більше запитань, ніж відповідей... На тлі того, що відбулося 17 липня 2014 року в небі над Україною, багатьом стає зрозуміло, що те, що відбулося в небі поблизу Смоленська, це теж спецоперація.
Якщо все справді так, то чи можна взагалі сподіватися, що світ колись дізнається правду про смоленську катастрофу? Михайло Гончар вважає, що це може статися не скоро:
– Після історії з Катинню минуло півстоліття, доки в ґорбачовську радянську добу стало відомо і документально підтверджено, що насправді там відбулося. Тому правда про те, що відбулося 10 квітня 2010 року стане доступною в горизонті десятиліть. Але я все ж таки зроблю припущення про те, що може відбутися якийсь витік інформації в момент, коли почне розвалюватися путінський режим, або внаслідок дій певних спецслужб будуть знайдені докази того, що це була спецоперація, скерована на знищення політичного керівництва Польщі.
Третього квітня голова канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхал Дворчик повідомив про скасування візиту польської урядової делегації на чолі з прем’єр-міністром Матеушем Моравєцьким до Смоленська, який мав відбутися 10 квітня. Дворчик пояснив це тим, що Росія не надала відповіді на запит Польщі, «у відповідності до існуючих процедур безпеки». Як вже повідомляло Польське радіо, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не збирається до Росії на урочисті заходи 10 квітня, коли відзначається 80-річчя катинського злочину і 10-річчя смоленської катастрофи.
Вільгельм Смоляк