Уряд прем’єра Матеуша Моравєцького послідовно продовжує підготовку до будови Центрального комунікаційного порту неподалік міста Лудзь, що у центральній Польщі. Експерти з Великобританії допоможуть польським фахівцям проєктувати потужний комунікаційний хаб, який становитиме невідомі досі можливості розвитку всіх видів транспортного бізнесу польських та глобальних суб’єктів економічного життя. Документ про співробітництво поляків та британців підписали – віцеміністр інфраструктури Марцін Горала та посол Об’єднаного Королівства у Польщі Джонатан Кнотт.
Британці братимуть участь у проєктуванні інфраструктури для залізниці та літаків. Служитимуть порадою також при будівництві містечка – аеропорту – Аїрпорт Сіті. Як сказав під час підписання документа міністр Горала, найближчим часом підготовчі роботи стануть динамічними.
«У проєкті Центрального комунікаційного порту вже настає цей момент, коли насправді багато що відбуватиметься. Коли ми відкриватимемо чергові аукціони на виконання робіт і коли вибиратимемо стратегічного партнера та коли доручатимемо створення проєкту летовища», – повідомив міністр Горала.
Британці вже раніше організували аукціони для польських експертів, які проєктують Центральний комунікаційний порт – ЦПК. Тепер, як каже посол Великобританії Джонатан Кнотт, британські фірми зможуть передати свої знання польським партнерам:
«Черговий аспект, про який слід нагадати: британські фірми мають великий досвід та знання експертів. Відомі у всьому світі підприємства хочуть поділитися цим знанням. Це інноваційні компанії, які реалізують інноваційні проєкти по всьому світі», – наголосив посол Великобританії у Польщі Джонатан Кнотт.
Рішення уряду прем’єра Моравєцького продовжувати потужні інвестиції дозволить Польщі зберегти економічне зростання навіть у часи пандемії. Згідно з даними Європейської комісії, Польща, побіч Мальти, буде єдиною державою із одноцифровим падінням експорту. Європейська комісія повідомила, що цей показник досягне 9,8 відсотка.
За даними Центрального статистичного бюро Польщі, за перші три місяці, у порівнянні із таким же періодом 2019 року, експорт зріс на 0,6 відостка, зате імпорт зменшився на 0,4. Зате лише у березні, коли у Польщі пандемія вже почалася, поляки продали за кордон на 5,6 відсотка товарів менше ніж торік, купляли за кордоном також менше на 2,5 відсотка.
Торгівля з закордоном впродовж останніх років була одним із двигунів польської економіки. На думку Януша Хойни із Польського економічного інституту: «двигун працює на зменшених оборотах, але ліпше, ніж у випадку інших держав».
«Глибше падіння зафіксували, наприклад, Німеччина, Італія, а також інші держави Вишеградської групи, тобто Словаччина, Чехія та Угорщина. У цих державах падіння було вище на кілька процентних пунктів – в більшості близько 10-ти».
Пан Януш Хойна пояснює, що розміри падіння експорту залежать від того: хто, куди і що продає.
«Здатність експорту у польських підприємств різна. Звісно, найбільших проблем зазнають ті підприємства, де експорт становить значну позицію доходів. Ліпшим є становище фірм, які не експортують взагалі або експорт – це лише незначний елемент», каже експерт Польського економічного інституту Януш Хойна. Економісти усвідомлюють, що замороження міжнародного співробітництва негативно впливає на всі види економічної діяльності кожної держави.
Президенти Польщі та Хорватії – Анджей Дуда та Зоран Міланович – провели телефонні перемовини, які стосувалися стратегії розмороження економік обох держав після періоду замороження у час пандемії.
Речник президента Анджея Дуди Блажей Спихальський, повідомив, що під час півгодинних переговорів глави держав обмінялися досвідом вирішення проблем, спричинених коронавірусом. Пан Спихальський повідомив, що президенти погодилися з твердженням, що корисним для міжнародного товариства буде проаналізувати факт, що держави регіону Трьох морів зазнали набагато менше лиха внаслідок Ковід-19, ніж держави Західної та Південної Європи.
«Пани президенти обговорили також економічні питання. Адже факт, що коронавірус спричинив у нас набагато менші збитки, взагалі не означає, що наші держави чи наші економіки не вимагатимуть допомоги. Тому переговори стосувалися також цих питань», – повідомив речник Спихальський.
Президенти Польщі та Хорватії Анджей Дуда та Зоран Міланович визнали, що вагому роль у відновленні економік повинна виконувати амбітна політика на рівні Європейського Союзу, адресована безпосередньо всім державам-членам. Пан речник Блажей Спихальський додав, що глави держав вели переговори також про перспективи розвитку ініціативи Трьох морів у контексті саміту проєкту, який заплановано провести восени у Таллінні.
«Низка питань стосувалася також цієї зустрічі. Пан президент запросив пана президента Зорана Мілановича відвідати нашу державу, і пан президент (Хорватії – ред.) обіцяв у найближчий можливий термін відвідати нашу державу, щоби тут, у Польщі, мати можливість обговорити питання, пов’язані з ініціативою Трьох морів перед самітом, запланованим на осінь цього року», – повідомив речник Блажей Спихальський.
Наші слухачі у соцмережах найчастіше коментують обмеження у перетині кордону, накладені внаслідок пандемії. Для громадян України, які бажають працювати у фермерів у Польщі, добра новина – польська влада дозволила працівникам в України та Білорусі працювати у фермерів зразу після прибуття, без необхідного періоду довгого карантину, як це було досі. Міністр сільського господарства Ян Кшиштоф Ардановський каже, що лише у сільськогосподарському секторі економіки існує така можливість, коли працівник прибуває і зразу може працювати.
«Головний санітарний інспектор представив рекомендації, що визначають спосіб перебування працівників у господарствах, окремі входи, санітарні вузли, обмеження контакту (з іншими людьми – ред.) до мінімуму, розділення працівників на менші групи, аби мінімізувати ризик. У випадку захворювання когось з її членів, лише цю групу ми призначаємо до госпіталізації та виключаємо з праці».
Міністр Ардановський повідомив, що від прибуваючих працівників буде відбір тестів, а оплачуватимуть їх самі фермери.
«Це також відповідає інтересам фермерів, котрі запрошують працівників. Адже працівники, збираючи врожай, забезпечують прибутки фермерів. Бюджетна підтримка заборонена Європейським Союзом – це неприпустима державна допомога. Ми не можемо за рахунок бюджету іноземцям покривати витрати на ці тести», – пояснив міністр Ардановський.
Лібералізація положень стосовно іноземних працівників відбулася внаслідок тиску польських фермерів, які вголос твердили, що нема кому збирати овочів та фруктів, а сільськогосподарська продукція становить значну частину польської економіки – також експорту. Польща є найбільшим виробником т. зв. м’яких фруктів: полуниці, малини, смородини. Зібрати ці мільйони євро, які ростуть на кущах, а потім експортувати до членів ЄС за відсутності громадян України та Білорусі – стало б неможливим.
Андрій Рибалт