Данія дозволила Ґазпрому завершити прокладання труб газогону Nord Stream 2 з використанням судна без системи динамічного позиціонування, що вимагає Данія для прокладання підморської інфраструктури.
Данське енергетичне агентство (DEA) повідомило 6 липня, що дозволило використання судна, яке визначає свою позицію завдяки якорям для прокладання газогону Nord Stream 2. Це відхилення від чинної практики у Данії, яка вимагає від компанії, що будують підводну інфраструктуру, використовувати судна, оснащені системою динамічного позиціонування (DP). Ця система дозволяє суднам визначати своє розташування та виконувати точні маневри без використання якорів.
Пояснюючи це відхилення від своїх стандартів, данське агентство зазначило, що відрізок Nord Stream 2, який залишилося завершити, знаходиться за межами акваторій, у яких судна не можуть кидати якоря або здійснювати інші втручання у дно моря у зв’язку з ризиком пошкодження затоплених запасів хімічної зброї. Після Другої світової війни у Балтійському морі затоплені, зокрема, дуже великі запаси хімічної зброї, виробленої Німеччиною.
За дозволом використовувати судна без системи динамічного позиціонування компанія Ґазпром звернулася до Данського агентства місяць тому. У травні російський концерн переправив у Балтійське море з Далекого Сходу Росії спецсудно «Академік Черський» - єдине сучасне судно в Росії для прокладання підморських газогонів, що має систему динамічного позиціонування. Але, за словами російських ЗМІ, для завершення прокладання Nord Stream 2 потрібне ще російське судно «Фортуна» (як морський склад для труб), що не має системи DP.
Експерти здавалися питанням, чи датчани дозволять росіянам відхилитися від своїх вимог і не чи відтягуватимуть рішення у цьому питанні. Однак виявилося, що данське агентство винесло позитивне рішення для Ґазпрому дуже швидко.
Цей темп контрастує із затримкою інвестиції Ґазпрому у період правління у Данії правоцентристського уряду прем’єра Ларса Люкке Расмуссена, який не приховував свого критичного ставлення до Nord Stream 2.
Ґазпром ще в 2017 році попросив у Данії дозвіл на прокладання Nord Stream 2 у своїх територіальних водах на південь від острова Борнхольм. Тоді Копенгаген запитав Європейську комісію, чи має він дозволити цю інвестицію, що суперечить європейському енергетичному союзу та стратегії енергетичної безпеки ЄС. Брюссель не відповів, а Данія ухвалила закон, що дозволяє її урядові прокладати газопроводи у територіальних водах з дотриманням безпеки та міжнародної політики.
У відповіді в серпні 2018 року Ґазпром звернувся до Данського енергетичного агентства із проханням про дозвіл на прокладання Nord Stream 2 у водах виключної економічної зони Данії, тобто за межами територіальних вод, на північ від острова Борнхольм. Там Данія вже не могла відмовити у дозволі на прокладанні газогону, але могла поставити його у складні умови.
Те клопотання данська сторона розглядала понад шість місяців і навесні минулого року попросила представити новий маршрут газогону, віддаленого на південь від Борнхольму у води виключної економічної зони. Дозвіл на прокладання Nord Stream 2 цим маршрутом данське агентство дало наприкінці жовтня, вже за нової лівоцентристського уряду прем’єрки Метте Фредріксен.
wyborcza.pl/Т.А.