Військові консультації, проведені кілька днів тому між США, Великобританією, Канадою, Польщею та Литвою щодо ескалації Росією конфлікту з Україною, показують, що коли існує реальна загроза, залишаються американці та їхні спеціальні союзники.
Питання лише в тому, хто яку роль у цій системі буде виконувати, і яким буде реальний розподіл вигод та витрат у разі участі у конфлікті.
Привертає увагу зникнення Німеччини та Франції. Особливо значущим є раптове мовчання Берліна, який з 2014 року відповідає за всю ситуацію у Східній Європі. Коли ще протиставити це з дедалі більшим ентузаізмом німецьких політиків щодо російської вакцини Sputnik V, продажу алюмінієвого заводу в Рейнфельдені росіянам та рішучості у закінченні проєкту Nord Stream 2 , образ німецької східної політики стає дуже чітким, - наголошує Марек Ціхоцький.
Автор допису у виданні «Rzeczpospolita», професор Ціхоцький вказує також, що Німеччина зацікавлена в Польщі та всьому нашому регіоні в першу чергу в одному контексті: розширенні зони євро, що дозволило споживати досягнення 30-річної трансформації на користь нарощування ресурсів німецької Європи. І це, як вказує автор, «пропозиція» яка не дає ніяких гарантій безпеки, оскільки Німеччина не має для цього ні можливості, ні політичної волі. Це пропозиція використання в односторонньому порядку, - наголошує професор Ціхоцький.
Картину доповнює стан Євроспільноти, яка нині живе «скандалом» з приводу Урсули фон дер Ляєн, яку під час зустрічі в Ердогана посадили на дивані. Лише ці шматочки похмурої картини повинні змусити нас глибше розмірковувати і діяти, незалежно від того, наскільки нашу увагу сьогодні поглинає пандемія. З часом пандемія вщухне, а обставини, які впливають на наше політичне становище залишаться, - пише Марек Ціхоцький.
rp.pl/Л.І.